Глава УГКЦ на Синоді в Римі: «Нашу Церкву робить глобальною не географія, а її внутрішня єдність»

Нашу Церкву глобальною робить саме її внутрішня єдність. Глобальною нас робить саме глобальна спільнота нашого церковного буття. Ми, як єдина помісна Церква з центром у Києві, є єдиним живим організмом, незалежно від місця його перебування, рівня його організації та зрілості інституцій. Про це сказав Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав у своїй доповіді «Сопричастя в житті і свідченні УГКЦ» на Синоді Єпископів УГКЦ, який триває у Римі.

За його словами, «коли ми говоримо про сопричастя як дію людини у Дусі Святому, маємо на увазі її відкритість і відповідь на ініціативу Божу, її входження у цей стосунок з Богом та з ближнім».

«Ми добре знаємо, що саме стосунок розкриває і об’являє особу», – сказав Блаженніший Святослав.

Ця єдність, за його словами, теж виявляється у цілій гаммі різних переживань людини, що стає здатною творити єдність з Богом та іншою людиною. «Ми часто говоримо, що бути членом Східної Католицької Церкви – це певний особливий спосіб бути християнином. Той особливий спосіб сопричастя Київської Церкви має свої специфічні вияви і рівні, як, наприклад, її помісність, синодальність, глобальність у єдності-сопричасті з Наступником святого апостола Петра», – додав Глава УГКЦ у доповіді.

Щоб описати той рівень сопричастя в житті та свідченні УГКЦ, який окреслює головна тема Синоду, Блаженніший Святослав розділив його два види:

– Ad extra – сопричастя з іншими помісними Церквами та спільнотами: як з тими, котрі разом з УГКЦ є невід’ємною частиною Вселенської Церкви у єдності з Єпископом Риму, так і щодо тих, які не перебувають у повному сопричасті з УГКЦ, але з якими Церква перебуває в екуменічній відкритості.

– Ad intra – сопричастя як внутрішня єдність УГКЦ, Церкви, спадкоємниці та правонаступниці київського християнства, Церкви, яка є воднораз помісною і глобальною, яка несе у собі тисячолітню історію християнського досвіду українського народу, але також є матір’ю для багатьох вихідців з різних народів і культур.

У доповіді Предстоятель зосередив увагу на другому рівні сопричастя. Глава Церкви намагався дати відповіді на питання, що сьогодні нас єднає в одну помісну Церкву. Що сьогодні нас роз’єднує? Як переживають нині цю внутрішню єдність наші вірні, духовенство і монашество? Чого від нас у цьому плані очікує наша молодь? Які практичні і конкретні кроки повинні зробити ми, як Синод, як єпископи, які покликані бути служителями і сторожами сопричастя, щоб цю нашу внутрішню єдність спільно свідчити як глобальна церковна спільнота?

«За своєю природою Христова Церква є одна і єдина. Церква як «таїнство єдності» виявляє свою природу в Літургії, а літургійні дії та жести не є приватними діями, але діями всього Божого люду, зібраного та впорядкованого довкола свого єпископа. Вершиною та найглибшим виявом єдності Христової Церкви і її природи є Пресвята Євхаристія», – сказав Глава Церкви.

За словами очільника Синоду, сопричастя-єдність Христової Церкви, що становить саму її природу, виявляється в її пастирському служінні. «Наше свідчення Церкві правдиве, коли пріоритетом нашого служіння є спасіння душ, тобто поєднання людини з Богом у єдності спільноти дітей Божих. Всяка дія чи вчинок члена Церкви, що буде суперечити цій цілі, як, наприклад, намагання відмежуватися від спільноти, закритися на власних потребах, потребах власної парафії, єпархії чи країни, намагання підкреслити вищість у гідності через отримані від Бога дари тощо буде завжди засуджуватися як щось нецерковне, протиприродне для неї і несумісне із церковним буттям», – відзначив Блаженніший Святослав.

Говорячи про сопричастя і глобальну єдність помісної УГКЦ, Блаженніший Святослав зазначив, що за дивним Божим задумом наша Церква зі своєї київської колиски поширилася по всьому світі. «Упродовж нашої церковної історії певні обставини, часом навіть криваві й драматичні, розкидали її дітей на північ і південь, захід і схід. Але чи лише географія наших поселень, щоразу нових, робить нашу Церкву глобальною? На перший погляд, глобальність є протилежною ознакою до локальності чи містечковості… Але я думаю, що в церковному контексті йдеться про щось значно глибше. Нашу Церкву глобальною робить саме її внутрішня єдність», – наголосив Глава Церкви.

Як ми повідомляли, 1–10 вересня у Римі проходить Синод Єпископів Української Греко-Католицької Церкви. Головна тема Синоду – «Сопричастя в житті та свідченні Української Греко-Католицької Церкви».