Глава УГКЦ: «Окупант дивиться на нас темним оком мамони, про яке ще наш Кобзар писав»
Коли хтось оцінює людину по тому, що вона може дати, тоді його око є темним, захланним. Таке хтиве око описує наш Кобзар: «А той неситим оком за край світу зазирає, чи нема країни, щоб загарбать і з собою взять у домовину». Про це сказав Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав під час проповіді до вірних у свято Матері Божої Неустанної Помочі.
«Це око окупанта, який сьогодні приходить на нашу землю і дивиться на всіх нас лише з точки зору того, що можна в нас забрати, поневоливши і обікравши нас з усього, чим ми є», – додав Глава Церкви.
За словами проповідника, у сьогоднішньому Євангелії Ісус Христос відкриває нам істину про Боже провидіння, яке є батьківським піклуванням Бога про своє створіння, про свою людину.
«Навіть більше, – зауважує Предстоятель, – Господь каже, щоб ми самі правильно піклувалися про себе, ми повинні вчитися від Бога».
«І найкращою завбачливістю, – переконує духовний лідер, – якою людина може дбати про себе, про своїх рідних і близьких, є віра в Боже провидіння. Бо ця віра змінює ставлення людини навіть до тих засобів існування, які людина має в цьому світі». Тому недаремно сьогодні Господь говорить про двох господарів. Каже: не можна двом панам служити – Богові і мамоні. Що це означає? Христос підкреслює, що між тими двома панами є разюча різниця.
«Коли хтось служить мамоні, – пояснює Блаженніший Святослав, – то служить своїм потребам. Він свідомо розуміє, що ніхто йому не поможе подбати про себе. Тому той, хто служить мамоні, має дуже специфічне око. Він дивиться на світ оком, яке бачить лише те, що можна взяти. Оцінює гідність інших людей по тому, скільки від них можна скористати. Ми часто чуємо в різних засобах масової інформації, що в сучасному світі людина коштує рівно стільки, скільки вона дає. Дає для свого суспільства, своєї держави, людину оцінюють по тому, що вона може дати, і тому таке око є темним, захланним».
«Ось що означає служити мамоні. Бо цей божок забирає в людини свободу, а вселяє страх перед завтрашнім днем і каже: візьми сьогодні, бо завтра може не бути», – додав проповідник.
Натомість той, хто вірить у Боже провидіння, має цілком інше око – світле, каже Євангеліє.
Чому?
«Бо він дивиться на всіх довкола себе з перспективи, що можна їм дати. Що можна зробити доброго, щоб цей світ став кращим?! Це ікона Божого ока, який на нас споглядає, бачачи наші проблеми і труднощі саме для того, щоб нам допомогти в наших потребах. Той, хто служить Богові, не боїться прийдешнього дня, бо знає, що той Бог, який сьогодні милосердним оком дозволяє нам жити, існувати, мати можливість навіть помагати ближньому, дозволить зробити нам те саме й завтра. Тому те око є ясне, світле. Це око сіяча», – сказав Глава Церкви.
Митрополит Андрей Шептицький говорить так: давати милостиню означає сіяти. «Тому той, хто дає милостиню, не втрачає, а здобуває. Шукати Царства Божого і його справедливості – сіяти довкола себе Боже світло, добро, бути здатним ділитися навіть останнім. Тому око, погляд такої людини завжди буде будуючим, позитивним, ясним», – запевнив Блаженніший Святослав.
«Гадаю, – додав архиєрей, – кожен із вас, особливо в ці драматичні місяці війни, відчув, що все те, що ми віддали ближньому, у якийсь спосіб до нас назад повертається».
About The Author
