Глава УГКЦ провів робочу зустріч з Офісом з розробки гуманітарної політики України

На початку цього спілкування Глава Церкви розповів про засади, якими керуються у своїй діяльності представники релігійної частини громадянського суспільства, об’єднані у Всеукраїнській раді Церков і релігійних організацій в цілості, й УГКЦ зокрема, у своїх відносинах з державою. Ці засади такі: повага та піклування про свободу віросповідання і суспільну мораль; гідність людської особи; солідарність і субсидіарність. «Державу і Церкви та інші релігійні спільноти об’єднує те, що ми всі є людьми і, – як спільноти, – діємо для людей, для нашого спільного блага», – підсумував своє вступне слово Блаженніший Святослав.

Значну частину дискусії було присвячено питанням свободи – особистісної і спільнотної – та свободолюбності, як особливої риси ідентичності українця, як особи і українців як політичної нації. Учасниками дискусії було погоджено, що поняття свободи включає поняття відповідальності. Це стосується насамперед відповідальності перед Богом, минулими поколіннями (бо нашу ідентичність творить наша пам’ять і свідомість свого коріння) та прийдешніми поколіннями (бо культивування нового – це дбання про нашу майбутність, а «культивування» і «культура» – однокореневі слова). Почуття такої відповідальності спонукає нас усіх, і представників релігійного середовища, і державних службовців та діячів, і представників громадянського суспільства до визначної активності, яка не може бути хаотичним рухом, а цілеспрямованою до збільшення спільного блага діяльністю на засадах вірної шкали вартостей.

Учасники дискусії всебічно обговорили питання, пов’язані з формуванням, опірністю та розвитком державного організму. Було відзначено, що Держава завжди базується на понятті спільного блага, заради якого народ й об’єднується в державний організм. При цьому слід пам’ятати, що діалог – це головний інструмент для творення спільноти. Всяка інституційність є похідною, а основною є спільнота. Також не можна забувати, що сім’я – це інституція, створена самим Богом перед усіма іншими інституціями, а людина є вищою цінністю, аніж держава.

Також Блаженніший Святослав зауважив, що для України на теперішньому етапі її розвитку релігійний мир є найбільшим проявом спільного блага. Він також відповів на численні запитання від представників Офісу та поділився своїми міркуваннями щодо змісту нашої національної ідеї, суть якої полягає в екзистенційності нашої самобутності.

На завершення зустрічі Глава УГКЦ подякував її організаторам та учасникам за відкритість до діалогу задля пошуку істини та побажав успішної праці задля примноження спільного блага українського народу.