Глава УГКЦ у день смерті митрополита Андрея Шептицького: «Неможливо говорити про український патріотизм без цієї постаті»
1 листопада, у річницю смерті митрополита Андрея Шептицького, Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви відслужив Літургію для Патріаршого товариства святого Володимира на прославу цього великого мужа Церкви.
«Говорячи про слугу Божого митрополита Андрея, роздумуючи над значенням цієї постаті в історії нашої Церкви й нашого народу, ми сьогодні служимо Літургію за його прославу», – зауважив Предстоятель під час своєї проповіді до членів Патріаршого товариства.
Він також нагадав, що сьогодні згадуємо пам’ять так званого Листопадового чину – коли на Західних землях України, зокрема у Львові, було проголошено Західноукраїнську Народну Республіку. Сотні тисяч молодих хлопців стало на захист цієї молодої Української держави.
Друга подія, яку ми сьогодні святкуємо, – мученича смерть блаженного священномученика Теодора (Ромжі), єпископа Мукачівського, якого підступно вбили, коли він перебував у лікарні.
Говорячи про постать митрополита Андрея, Блаженніший Святослав відзначив, що це була «свята людина, – людина повна благодаті Духа Святого». «Це був етнарх українського народу. Батько нації, батько нашого народу. Він був Божим пророком свого часу, дух, думка, молитва якого вийшли далеко поза рамки того історичного періоду, в якому він служив Богові і людям», – сказав наступник Митрополита.
Говорячи про митрополита Андрея як про святу людину, Блаженніший Святослав пригадав кілька епізодів з його біографії.
«…З якою ніжністю і любов’ю він ставився до своїх батьків, зокрема до свого вимогливого батька, який не одразу погодився на його бажання стати монахом. З якою ніжністю він писав листи до своєї матері – як до найдорожчої у світі для особи… Згадаймо його крок, який тогочасне суспільство вважало «антисоціальним актом», що ставив виклик перед усім суспільством, в якому виростав майбутній митрополит, – Роман Марія Олександр Шептицький, граф вирішив стати василіанським ченцем. Відчув голос своїх предків – київських митрополитів, які покликали його перейнятися долею народу, що був упосліджений, зневажений і, як вважала тогочасна еліта, можливо, не вповні гідним уваги і служіння такої здібної людини.Згадаймо його палкі й сповнені Божою силою слова, звернені до своїх людей, до своєї пастви, яка не одразу прийняла його щиро й відкрито. Коли він вступив на престол Києво-Галицьких митрополитів у Львові, він сказав таку фразу: «Я хочу бути вашим митрополитом і я ним буду». І він ним був майже півстоліття, перевівши свою паству через лихоліття Першої і Другої світових воєн», – розповів проповідник.
Хто читає твори Андрея (Шептицького), каже Глава УГКЦ, той не може не відчути величезної любові до свого народу. Голос батька, який говорить про високу культуру і духовний спадок того народу. «Народу, в існування якого сумнівалися навіть ті, хто займався вивченням тих чи інших народів Європи того часу».
Говорячи про український патріотизм у контексті особи митрополита Андрея, Блаженніший зазначив: «Справжній український патріотизм – це беззаперечна і повна любов до свого народу, любов, яка веде аж до самопожертви. Митрополит Андрей зумів це прагнення народу до самовизначення, незалежності поставити на фундамент євангельських засад. Тому ідею справжнього автентичного українського патріотизму без думки Митрополита неможливо сьогодні збагнути».
Насамкінець Глава Церкви наголосив, що ми сьогодні повинні не тільки пам’ятати митрополита Андрея, не тільки черпати з його глибокої спадщини, а молитися за його прославу і просити про його молитву за Україну і за нашу Церкву.
Оскільки Літургія служилася спеціально для Патріаршого товариства, Олег Лядик, голова правління Патріаршого товариства, висловив щиру вдячність Блаженнішому Святославу, що той знайшов час, щоб приділити увагу громадській організацій, членами якої є не тільки греко-католики.
«Нам важливо обмінятися своїми думками, як має рухатися Патріарше товариство. Адже з історії знаємо, що непрості відносини були в патріаршому русі… Ми хочемо врахувати попередній досвід і рухатися з Главою Церкви в одному руслі для досягнення мети патріархату. І разом з Церквою ми хочемо, передусім, навчитися бути справжніми християнами. Самим пізнати мудрість, яка закладена в Святому Письмі, щоб передавати це свідчення іншим людям», – наголосив пан Лядик.
About The Author
