Глава УГКЦ: «Від війни втомилися ті, хто весь час думає, як спасти свою шкіру»

Відчуває втому той, хто захищає не народ, не Україну, але зону власного комфорту. Під час війни той, хто хоче спасти свою шкіру, весь час відчуває себе загроженим. Він, рятуючи своє життя, втомлюється. Бо він відчуває, що не має у собі джерела того комфорту, того життя, того добробуту. Про це сказав Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав під час проповіді до вірних у Патріаршому соборі Воскресіння Христового.

«Як ми сьогодні поспілкуємося з тими, хто воює на фронті, з волонтерами, які віддають свій час, свою енергію, щоби помогти іншому, ми побачимо дивну річ: ці люди не змучилися. Навпаки. Вони начебто пояснюють нам, що може отримати перемогу той, хто здатний віддати все. Тому то хрест є знаком християнської перемоги. Не можливо перемогти зло, перемогти гріх, неправду, якщо ти нездатний пожертвувати власним добробутом, власною зоною комфорту, а остаточно віддати за те добре, за істинну свободу, за добро іншої людини своє власне життя», – наголосив Предстоятель.

Проповідник відзначив, що сьогоднішня неділя в літургійному році називається Неділею після Воздвиження. Адже позавчора Церква святкувала свято Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста. І в цю неділю Церква по-особливому звертає духовну увагу своїх дітей на таїнство Животворящого Хреста Господнього.

А чому для християн хрест є найважливішим релігійним символом? Що означає для нас з вами сьогодні поклонятися Чесному і Животворящому Хресту? Якраз на це духовне питання сьогодні Боже слово, сам Господь через слово свого Євангелія нам відповідає.

За словами духовного лідера українців, хрест у Римській імперії був інструментом за допомогою якого влада забирала в людини все: гідність, надію, життя. Але в момент, коли наш Спаситель Ісус Христос дав себе розіп’яти на хресті, коли дав, щоб в Нього людина забрала все, у моменті, коли Бог дозволив людині забрати в Нього оце людське життя, хрест перетворився на інструмент, який стає деревом життя, дає все. На хресті людина отримала повне божественне одкровення. Коли Христос дав себе розіп’яти на хресті, тоді людина до кінця зрозуміла, ким є той Бог, у якого вона вірить.

«Померши на хресті, – сказав проповідник, – наш Спаситель об’явив нам, що наш Бог є любов. Наш Бог є джерелом любові. Наш Бог дає нам більше, ніж людина може у нас забрати. Там, на хресті, людина зрозуміла, що хрест сьогодні для християн і всіх людей світу є животворящим древом, джерелом надії серед розпуки того світу».

«Там, на хресті, наш Спаситель нам об’явив отой секрет перемоги людини над злом, над дияволом і над смертю. А тим секретом є те, що Бог більше любить тебе, ніж може тебе ненавидіти світ. Бог хоче більше тобі дати, ніж може в тебе забрати. А ти справді можеш воскреснути, коли віддаєш все, навіть своє власне життя. Тому що джерелом твого життя є Бог. Ти живеш тому, що Бог тебе любить. Я живу, тому що Бог мною дихає. Я живу, тому що животворить мене мій Творець і мій Спаситель. Ось у чому полягає секрет таїнства хреста Господнього», – сказав Глава Церкви

«Сьогодні ми чуємо дивну фразу. Христос каже: Хто хоче спасти своє життя, той його погубить. Тому природньо людина хоче себе захистити, хоче втекти від можливості страждати, від необхідності віддавати. Людина хоче зберегти все, що має і здобути ще більше. Каже Христос: Яка користь людині, яка здобуде цілий світ, але остаточно втратить свою душу? Бо хто вміє тільки брати, той умирає. Хто дає, то повсякчасно оживає», – відзначив Предстоятель.

Оцей парадокс Бога-альтруїста, каже проповідник, який віддає себе людині, яка дуже часто через свій гріх є егоїстом. Про такий парадокс говорить навіть наш Шевченко: «А той за край світа зазирає, чи нема країни, щоб загарбать і з собою взять у домовину».

Предстоятель навів слова духовних вчителів, які казали, що людина є сотворена Богом на подобу криниці. Ота криниця, з якої черпають воду, ще більше наповняється водою. Та криниця, з якої вичерпують усе, наповняється самим джерелом. А та криниця, з якої воду не беруть, спочатку починає застоюватися, потім ця вода починає недобре пахнути, а потім ця криниця починає пересихати. І навпаки, коли людина віддає ближньому все, що має, вона стає здатною отримати ще більше. Той, хто дарує свій талант людям, стає ще більше талановитий. Хто дарує свій час, свою увагу, своє вміння іншим людям, наповняється умінням.

Це слово про секрет, за його словами, про таїнство давати і отримувати, про таїнство віддати своє життя, щоби його врятувати якось по-особливому сьогодні промовляє до нас, українців, українського народу в часі війни. Як багато ми сьогодні чуємо: світ втомився від українських проблем. Навіть часом наші політики нам навіюють: народ України втомився від війни…

«Тому так часто ми згадуємо слова: Нема більшої любові, як лише та, коли хтось своє життя віддасть за своїх друзів. Тому сьогодні для всіх тих, хто змучився, Христова Церква проголошує добру новину: віднайди, поклонися Чесному і Животворящому Хресту і він тебе оживотворить. Повір у того Бога, який тобі може і хоче дати більше, ніж ти можеш віддати своєму ближньому, віддати за свій народ, за свою батьківщину», – наголосив Блаженніший Святослав.