Глава УГКЦ висловив співчуття владиці Богданові (Манишину) з приводу смерті батька Романа

Блаженніший Святослав, Глава УГКЦ, висловив співчуття владиці Богданові (Манишину), Єпископу-помічнику Стрийської єпархії, з приводу смерті його батька.

Преосвященному владиці
Богданові (Манишину),
Єпископу-помічнику Стрийської єпархії

Христос рождається!

Преосвященний владико Богдане!

Із великим сумом сприйняв я звістку про те, що упокоївся в Господі Ваш дорогий батько Роман. Прийміть від мене щирі співчуття та запевнення в молитвах у наміренні новопреставленого.

Батько – це той чоловік, який своїм життям для своєї сім’ї, а зокрема для Вас, відкривав образ Небесного Отця. Як ми знаємо, пан Роман довгі роки трудився на вчительській ниві. Не одне покоління школярів почерпнуло від нього знання, які сьогодні допомагають їм у щоденному житті. Але найголовніше, чого вчить своїм прикладом педагог, – це бути людиною, яка несе добро в цей світ, преображаючи його. Ваш батько, навчаючи цього дітей, сам був добрим прикладом для них і своєї родини.

Сьогодні він предстоїть і складає звіт за прожиті роки перед найбільшим Учителем – Господом нашим Ісусом Христом. Саме в Нього ми просимо про упокоєння для новопреставленого, а для скорботної родини – про втіху. Нині, ми віримо, Ви здобули ще одного небесного заступника, який своїми молитвами до Господа випрошує для Вас потрібні милості.

Втрата батька – це важка подія для Вас і Вашої родини. Тому хочу підтримати всіх Вас словами потіхи, які знаходимо у Святому Письмі – вічному Божому Слові. «Я – воскресіння і життя. Хто в Мене вірує, той навіть і вмерши – житиме!» (Ів. 11, 24). Такими словами розраджує Господь наш Ісус Христос родину, яка втратила дорогу для себе людину. Він є Життям і Тим, хто дає вічне життя. Сьогодні Ваш батько, перебуваючи перед престолом Всевишнього, вже чує ангельську пісню, яка на землі була лише її відблиском.

«Бо для мене життя – то Христос, а смерть – то надбання», – такі слова читаємо у Першому посланні до филип’ян апостола Павла. Покійний Роман, який жив Христом, сьогодні через смерть, яка для віруючої людини є новозавітною Пасхою, переходом, сподобився від Нього великої небесної нагороди.

Ваш батько відійшов від Вас у час одного з найбільших свят – Богоявлення Господнього. Ми віримо, що Господь зарахував Вашому батькові усе добро, яке він вчинив протягом земного життя, і, відкривши для нього небеса, промовив: «Ти є син Мій любий, на якому спочиває Моє благовоління».

Віддаємо душу новопреставленого раба Божого Романа в руки безмежного Божого милосердя та з вірою промовляємо: «Несказанної слави Твоєї сподоби, Христе, того, що до Тебе переставився, де є житло тих, які веселяться, і голос чистої радості».

З молитвою

+ СВЯТОСЛАВ