Глава УГКЦ: Зі злочинця можна стати доброчинцем

Ув’язненим важливо не тільки допомогати в неволі, а й допомогти реінтегруватися, повернутися у вільний світ. Про це заявив Глава УГКЦ Блаженніший Святослав під час прямого ефіру програми «Відкрита Церква», присвяченого в’язничному капеланству.

“Треба всім нам повірити – і суспільству, і ув’язненим, що є можливим поміняти своє життя. Що той, хто потрапив за ґрати, не на завжди є злочинцем. Це не тавро, яке повинне супроводжувати людину все життя. Зі злочинця можна стати доброчинцем, і до того ми повинні докласти всіх зусиль: і ув’язнений, і суспільство і Церква як добра мати, зокрема. Тому що рука Церкви, рука капелана, священослужителя -це є рука Божа, яка в будь-яких обставинах завжди до кожного з нас є протягнута”, – зазначив Блаженніший Святослав, коментуючи сюжет в рамках програми про навернення колишньої в’язня, який тепер працює з людьми на парафії.

Він відзначив, що сьогодні УГКЦ має 33 в’язничні капелани. “Капелан своєю присутністю приносить у цю несправедливу, жорстоку дуже часто нелюдську ситуацію, де панують хижі закони кримінального світу, Боже світло. І тому до цього світла так тягнуться ті спраглі душі і справді його потребують”, – відзначив Глава УГКЦ.

Говорячи про служіння в’язничних капеланів, Блаженніший Святослав відзначив, що священик не повинен цікавитися, за що та чи інша особа потрапила за грати, щоби не судити. “Перша заповідь в’язничного капелана – не осуджувати ув’язненого. А інша заповідь чи завдання – вміти слухати”, – зауважив він.

Блаженніший Святослав зазначив, що місця позбавлення волі є дзеркалом суспільства, в якому віддзеркалюються всі хвороби і вади.

“На жаль, дуже часто наше суспільство відкидає таких людей, не дає їм шансу. Але Господь ніколи нікого з нас не відкидає. Наш Господь завжди чекає на кожного свого “Блудного сина” з розпростертими руками і готовий перший вийти йому на зустріч, обійняти і повернути йому гідність синівства, – зазначив Глава УГКЦ. – Наші капелани відчувають поруч з ув’язненими присутність Бога. Багато хто говорить, що вони справді стали свідками чудес навернення, як через служіння капелана людина справді може змінити своє життя завдяки діяльній видимій дії Божественної благодаті”.

Він також наголосив на важливості не тільки допомогати ув’язненим в неволі, а й допомогти повернутися у вільний світ. “Йдеться про процес ресоціалізації тих, які побували у місцях позбавлення волі. Церква, як і держава, мають не просто допомогти людям звільнитися від злочинної поведінки, але повноцінно реінтегруватися, повернутися до вільного життя у суспільстві”, – підкреслив Глава УГКЦ.

Блаженніший Святослав також відзначив, що служіння в’язничного капелана потрібно не лише ув’язненим, але і тим людям, які працюють з в цій системі. “Щоби ті, які працюють з ув’язненими чи відповідають за їхній догляд або безпеку, мали необхідні людські якості, аби лишатися людиною часом в нелюдських обставинах”, – зазначив Предстоятель УГКЦ.