Голова ВР Андрій Парубій зустрівся з Всеукраїнською Радою Церков

Члени Всеукраїнською Ради Церков і релігійних організацій обговорили з Головою Верховної Ради питання налагодження постійного діалогу та ефективної взаємодії з парламентом під час законотворчого процесу.

Зустріч відбулася 24 листопада у приміщенні Парламенту України, повідомляє Інститут релігійної свободи.

“Єдність – це головна запорука того, щоб держава існувала”, – заявил Андрій Парубій, вітаючи Раду Церков з її 20-літтям та відзначивши, що її діяльність попри доктринальні відмінності її членів є прикладом і для політиків, і для всього суспільства.

Голова ВР підкреслив, що зустрічі представників Парламенту і Всеукраїнської Ради Церков мають бути частими, а діалог має бути постійним і плідним. “За вашим запитом ми будемо зустрічатися так часто, як буде необхідно”, – запевнив він релігійних діячів.

За словами Андрія Парубія, Верховна Рада займає консервативну позицію щодо питань української самобутності та культури, погляду на шлюб і сім’ю, засадничих цінностей.

Водночас він зауважив на необхідності пояснювати людям суть змін і реформ, проведених зусиллями Парламенту, щоб зберігати єдність суспільства та протидіяти пропаганді, яка заперечує значення Майдану та вже проведених антикорупційних змін.

Предстоятель Української Православної Церкви Київського Патріархату Патріарх Філарет підкреслив, що місія церков – це опікуватися потребами суспільства, наставляти людей на праведне життя заради спасіння їх душ. Водночас Рада Церков як громадська інституція реагує і на інші виклики суспільства. Зокрема, Патріарх наголосив, що найбільшим внутрішній ворогом України є корупція.

“Хочу подякувати, що Закон про свободу совісті в Україні дійсно захищає свободу, як є мало в якій країні Європи. Тепер перед Верховною Радою стоїть завдання прийняти Закон «Про військове капеланство», щоб капелани діяли в рамках закону та отримували необхідний соціальний захист”, – наголосив Предстоятель УПЦ КП.

Коментуючи прийняття законопроекту № 5050 щодо неприбуткових організацій, юридичний радник Головного рабина Києва та України Геннадій Білорицький позитивно оцінив здатність Верховної ради “визнавати і виправляти свої помилки”.

“Давайте налагоджувати постійний діалог, щоб не допускати помилок, а навіть працювати на вдосконалення законодавства, особливо взаємодіяти під час розгляду питань, які стосуються суспільної моралі та свободи віросповідання”, – запропонував представник Об’єднання іудейських релігійних організацій України.

Цю пропозицію також підтримав священик РКЦ о. Богдан Кушнір, який висловив сподівання, що діалог між церквами і державою буде кращим. Водночас єпископ Української Православної Церкви (Московського Патріархату) Климент підкреслив, що будь-які зміни до законодавства про свободу віросповідання мають попередньо узгоджуватися з Всеукраїнською Радою Церков і релігійних організацій.

Згадуючи про процес підготовки змін до Конституції України, представник Української Греко-Католицької Церкви о. Олекса Петрів зауважив, що пропоновані наразі зміни до другого розділу Конституції ще сирі та не відображають українську самобутність і традиційну українську культуру. На його переконання, прийняття змін на шкоду традиційної сім’ї та шлюбу, як союзу жінки і чоловіка, спричинить велике замішання у суспільстві через такого роду суперечливі норми. При цьому священик УГКЦ позитивно оцінив той факт, що в Україні дотримується свобода віросповідання та розуміється важливість прав людини.

Водночас Старший єпископ Церкви християн віри євангельської України Михайло Паночко наголосив, що рівень культури народних депутатів має піднятися.

“Не треба повторювати помилок попередньої влади: не відривайтеся від людей, живіть їх болем і потребами. Суспільна напруга зростає. Корупція має жахливий рівень. Сумно, що розвалюється банківська система. Наша влада має думати про честь, а не про владу і гроші. Мудра влада прислуховується до людей”, – зауважив єпископ, звертаючись до Голови Парламенту.

На завершення зустрічі, Головуючий у ВРЦіРО Валерій Антонюк запропонував Голові Верховної Ради запровадити День подяки – добру традицію західних країн, яка останніми роками практикується багатьма віруючими і в Україні. Він також підтримав ідею встановлення другого святкового дня, присвяченого Різдву Христову, на 25 грудня.