Греко-католицький священик: Я буду злочинцем, якщо поб’ю гея, але якщо він буде проповідувати в Церкві, я викину його

Протягом останнього тижня білоруський медійний простір вибухнув з темою ставлення до гомосексуалістів в країні. Сколихнув білорусів і випадок з убивством п’ятдесяти геїв у Флориді. Як на це слід реагувати білоруським християнам? Де межа між «лібералами» і «гомофобами»? Греко-католицький священик отець Дмитро Гришан прокоментував ситуацію спеціально для Krynica.info.

– Той випадок, що стався в Америці, – це патологія. Кожна людина відповідає на провокацію по-своєму. Одна людина буде дискутувати і свідчити. Інший буде вбивати. У таких ситуаціях важливо, хто або що стало причиною провокації. Когось спровокувала вчителька в школі, а когось – гомосексуалісти.

Що християни повинні робити в таких випадках? Наше завдання – донести до грішника той факт, що він є сином або дочкою Божою. Ми повинні свідчити і євангелізувати. В тому числі, говорити відкрито і ясно – що є гріх. Але ми, християни, відокремлюємо людину від того, що вона робить. Ми не хвалимо людину за те, що вона робить тільки щось хороше і не відкидаємо її тоді, коли вона робить щось погане.

Як нам поводитися в сучасних білоруських реаліях? Зразок для нас – це Ісус Христос. Він що відкидав або виганяв грішників? Він їв з митарями. Так що, якщо він з ними їв, митар переставав бути митарем? Христос приходив, розмовляв, і це приводило їх до навернення. Або давайте згадаємо історію з блудницею. Христос захистив її, запропонувавши кинути каміння всім тим, хто не мав в собі гріха. А з іншого боку, він сказав блудниці: «Іди і більше не гріши». Це ті слова, які людина чує на сповіді від самого Христа.

Бог приймає грішників. Але це не означає, що я можу якимось чином гріх популяризувати. Якщо чоловікові мало однієї жінки і йому потрібно цілих три, то що, ми будемо виправдовувати це словами «у нього такі схильності»? Те ж саме відбувається і з такою хворобою як клептоманія. Людина, яка на неї хворіє, все одно краде. А це означає, що вона повинна від цього виправлятися. У будь-якому випадку, є зло, яке робиться. І ми не можемо назвати будь-яку схильність нормою.

Якщо я поб’ю десь людину за те, що він гомосексуаліст, то я буду злочинцем. Але якщо він прийде до церкви і стане проповідувати, я його сам візьму і не толерантно викину з церкви. Я змушений заборонити йому пропагувати ті погляди, які суперечать Слову Божому. І тут уже хтось може сказати, що я не люблю його. Я не його не люблю, але я не люблю те, що він робить. Я сповідав не раз людей з гомосексуальними нахилами. І я давав відпущення гріхів, тому що людина кається в тому, що вона робить.

Чому виникає стільки емоцій навколо цієї теми? Зараз пішла тенденція нав’язування. Я ж не ходжу і не кричу про те, що я одружений і маю велику родину. Але зараз таке враження, що нам нав’язують прийняття цієї норми. Не прийму. Ніколи. Гріх залишиться гріхом. Назавжди. І в цьому є закон Божий, а не мій або якихось церковних авторитетів.

Якщо говорити про ситуацію в Білорусі, то мене дивує наш білоруський так званий лібералізм і його нетерпимість. Лібералізм повинен поважати всі погляди. Який це лібералізм, якщо він допускає тільки ті погляди, які йому подобаються? Чи буде це диктатура теократії, чи це буде мусульманський шаріат, який вбиває інших за порушення закону Божого, чи це буде лібералізм, який вбиває морально, – все це той же тоталітаризм. А все тому, що з’являється так званий «фанатик», у якого немає зброї проти цієї системи. На нього навішують ярлик, виключають з медійного простору, банять і тролять його. По суті, таку людину безпосередньо намагаються вбити. Тому нехай ці ліберали вчаться культури. Лібералізм – це плюралізм поглядів, тому варто вчитися цінувати всі погляди.

Але християн переслідують всюди. Здавалося б, в найліберальніших країнах, таких як Франція і Англія, християн дискримінують. І це факт. Тому я не дивуюся, що в нашій такий підліткової ліберальній системі, яка зараз створюється, прояви нетерпимості вже існують. Я, як християнин, маю право висловлювати погляди, тим більше, це не мої особисті погляди і не погляди якоїсь спільноти або сайту. Це погляди Церкви, в якій мільярди людей. Якщо я не приймаю цю думку, означає я не згоден із Церквою Христовою. І це серйозні заяви, коли на християн розвішують ярлики типу «ви гомофоби». Я не боюся гомосексуалістів. Але коли вони починають нав’язувати свої погляди, то я відразу будую дистанцію. Безпосередньо на цю тему дискутувати я не збираюся. І не треба ображати мою Церкву, не треба ображати Христа, який був досить нетолерантним по відношенню до фарисеїв, судячи з тих епітетів, якими Він їх називав. Сьогодні, напевно, Христа викликали б до суду за такі слова. Але для мене зразок – це Христос, для когось зразок – це великий філософ, який одночасно був і гомосексуалістом. Що ж, кожен сам для себе вибирає авторитетів, в цьому і полягає свобода, про яку і говорив Христос.