Хресна Дорога у Прилуцькій колонії для неповнолітніх

29 березня 2014 року у Прилуцькій виховній колонії студенти Київської Трьохсвятительської семінарії УГКЦ в якості волонтерів пенітенціарного душпастирства зустрілися з підлітками, що походять родом з усіх куточків країни. Їх зараз в колонії понад 200. Вступом до зустрічі стала розповідь про Хрестопоклонний тиждень, що минув. Відтак перед очима вихованців постала Господня Хресна дорога – молитовні роздуми про Страсті Христові, про досвід Великого посту як дороги покаяння.
Брат Іван Жуган розповів:
«Семінаристи Київської Трьохсвятительської семінарії УГКЦ вже вкотре завітали до Прилуцької виховної колонії. Цього разу вони разом з юнаками пережили «Хресну Дорогу». Поспілкувавшись з виховниками та хлопцями, можна довідатись, що вихованці колонії нерідко зустрічають гостей. Вони із захопленням відгукувались про нещодавній візит гурту Божичі, що відбувся у січні 2014 року.
Цього разу семінаристи приїхали до Прилук з духовним співом страсних пісень. Ці пісні разом із євангельською наукою та словом від отця-префекта Віталія Храбатина стали особливою частиною дня в колонії. Вихованці прийняли гостей і запрошували приїздити знову. Вони також взяли активну участь у програмі «Хресної дороги». Сподіваємось, що зерно надії запало декому з них глибоко в серце. Серця ж семінаристів тепер запалені думками про цих хлопців, адже вони мали змогу пересвідчитись, на скільки засуджені потребують нормального спілкування з іншими людьми та прийняття, жестів милосердя і любові, надії і віри у краще майбутнє, а особливо – молитви, яка здатна укріпити й довершити кожен позитивний результат нашої діяльності.
Декотрі з братів були вперше на такій зустрічі і після добре зрозуміли: хлопці в колонії часто мають протилежний досвід нашому, причому – досвід страждань геть старшої людини. Для того, щоб їх зрозуміти, потрібно неабияке зусилля та бажання. Безумовно, існує чимало бар’єрів у спілкуванні з цими хлопцями. Це великий виклик перед священиками, а тим більше – перед семінаристами. Тим не менше, статус священика вимагає подвигу у цій сфері: мусимо вміти прийняти кожного, як це робив Христос. Те, на скільки ми вправні в стосунках з людьми асоціальними, можемо самі зрозуміти, скільки ще потрібно працювати над собою, скільки ще вчитися молитись і бути жертвенними для кожного.
Семінарійна спільнота щиро дякує за співпрацю і розуміння з боку пенітенціарних душпастирів і керівництва колонії та радіє, що Бог дав можливість у такий спосіб молитися і служити.»
В’язнів відвідували брати семінаристи:
Григорій Березюк,
Василь Воїнський,
Олег Климончук,
Юрій Шабанов,
Андрій Шабанов,
Ярослав Смірнов,
Василь Пишкович,
Роман Гридковець
під проводом отця-префекта Віталія Храбатина

Пенітенціарне душпастирство УГКЦ