Хрест: від ганьби до слави

З першого погляду на події Страсної п’ятниці Хрест справді видається великою поразкою Христа, символом марного страждання і мук, а отже чимось злим, відразливим і неприйнятним для нормальної людини, яка шукає щастя.

Так можуть думати і вважати люди, назвімо їх “людьми Страсної п’ятниці”.

У своїй чисто земній мудрості будь-які страждання, хвороби, розчарування, несправедливості, які її спіткають, людина Страсної п’ятниці сприймає як зло і звісно ж хоче від нього захиститися. Якщо її торкається зло, вона зазвичай почувається невинною жертвою і, намагаючись скинути з себе це ярмо, шукає винуватця своїх страждань.

Ісус Сам пройшов і показує Своїм людям інший шлях, іншу сторону дійсності. Він покірно бере Хрест на Свої плечі, не звинувачує і не засуджує нікого.

Зло, яке Його торкається, Він бере на Себе і завдає йому смерті, забираючи його з Собою до гробу, де всяке зло і все, що противиться любові та добру, помирає і залишається похованим навіки.

Але і Хрест – не ціль сама в собі.

Бог воскрешає Ісуса на третій день. Від ганьби і поразки Бог переводить до слави і перемоги. Не в обхід Хреста, а через Хрест.

До слави і перемоги немає іншої дороги, вона лише через Хрест.

Людина Страсної п’ятниці покликана стати людиною неділі Воскресіння.

Споглядання Хреста, який Бог із місця смерті перетворює на шлюбне ложе, особливо в цей день, коли Церква згадує його віднайдення, підняття, Воздвиження, є запрошенням для всіх нас до трансформації з людини Страсної п’ятниці в людину воскресіння, слави та екстазу!