Християнська мораль ґрунтується на зустрічі з Божим милосердям. Папа зустрівся з рухом «Спільність і визволення»

Християнська мораль полягає не в тому, щоби ніколи не впасти, але в тому, щоб завжди підводитися. Про це говорив Папа Франциск, зустрічаючись у суботу, 7 березня 2015 р., з членами мирянського руху «Спільність і визволення», коло 100 тисяч яких зібралися на площі Святого Петра у Ватикані, щоби разом з Наступником святого Петра відзначити 60-ту річницю своєї діяльності та вшанувати свого засновника о. Луїджі Джуссані в десяту річницю його відходу до вічності. У цьому контексті Святіший Отець звернув увагу на важливість зберігати початкову харизму, надану спільноті засновником, що не означає, ніби вона повинна стати закам’янілою, а навпаки, відкривати нові напрямки, відповідно до вимог часу.

Саме до о. Джуссані Папа Франциск скерував свою думку на початку своєї промови, зазначаючи, що має особисті причини для вдячності цій особі. Насамперед, він визнав користь, яку його священичому життю принесло читання книжок та статей цього душпастиря. «Його думка, – сказав Святіший Отець, – є глибоко людяною і сягає найглибших людських прагнень. Ви добре знаєте, наскільки важливим для о. Джуссані був досвід зустрічі: зустрічі не з ідеєю, але – з Особою, з Ісусом Христом. Таким чином, він виховував до свободи, провадячи до зустрічі з Христом, тому що Христос подає справжню свободу».

Наступник святого Петра поділився думками про євангельську подію покликання святого Матея, який, будучи жадібним митарем, у той момент, мабуть, не міг повірити у послання, скероване до нього поглядом Ісуса, «очима, які споглядали на нього з милосердям та вибирали як послідовника». «Все в нашому житті, сьогодні, як і в часи Ісуса, починається із зустрічі. Від зустрічі з тією Людиною, теслею з Назарету, людиною, як всі інші, і, водночас, відмінною», – зауважив Святіший Отець, вказуючи на те, що ця зустріч є можливою з огляду на те, що Ісус завжди нас випереджує, «коли приходимо, Він вже там стоїть, очікуючи».

«І цей динамізм зустрічі, яка викликає здивування та прийняття, неможливо збагнути без милосердя. Лише той, хто був приголублений лагідністю милосердя, насправді пізнав Господа, – вів далі Папа. – Упривілейованим місцем зустрічі є ніжність милосердя Ісуса Христа у відповідь на мій гріх. І завдяки цим обіймам милосердя приходить бажання відповісти й змінитися, з чого може виплисти нове життя. Християнська мораль не є титанічним, сповненим сили волі зусиллям того, хто вирішує бути послідовним і йому це вдається, не є формою самостійного виклику, кинутого світові. Християнська мораль – це відповідь, сповнена зворушення відповідь на несподіване милосердя, непередбачуване і навіть “несправедливе” за людськими мірками милосердя Когось, Хто мене знає, знає про мої зради, але і далі мене любить, шанує, обіймає, знову кличе, покладається на мене, чекає. Християнська мораль не означає ніколи не падати, але – постійно підводитися, тримаючись за Його руку, яка завжди нас випереджує».

Пригадавши слова свого попередника Венедикта XVI, сказані під час зустрічі з паломництвом «Спільності і визволення», приуроченого 50-річчю руху, що він «зродився не з організаційного бажання ієрархії, але з оновленої зустрічі з Христом», Папа Франциск вказав на те, що початкова харизма спільноти не втратила своєї свіжості та життєдайності, але слід завжди пам’ятати, що у центрі повинен бути Христос. «Коли ставлю у центрі свій духовний метод, – пояснив він, – свій духовний шлях і свій спосіб його здійснення, то сходжу з дороги. Будь-яка духовність, всі харизми у Церкві повинні бути “децентралізованими”: у центрі – лише Господь!».

Крім того, Святіший Отець звернув увагу на те, що бути вірним харизмі «не означає перетворювати її у камінь». «Посилання на спадщину, яку вам залишив о. Джуссані, не може зводитися лише до музею спогадів, прийнятих рішень і правил поведінки», – зауважив він, додаючи, що слід бути вірними традиції, а це означає, у свою чергу, «підтримувати полум’я, а не поклонятися попелові».