«Хто спраглий, нехай прийде до мене». Молодіжна євангелізація на пляжах

«Хто спраглий, нехай прийде до мене», – з такою темою на пляжі італійського курортного містечка Річчіоне на адріатичному побережжі цього тижня знову повернулася євангелізаційна ініціатива, в рамках якої сотні юних місіонерів виходять на берег, чергуючи моменти молитви й обміну свідченнями. Починання, яке зродилося ще 2003 року, залучає численні християнські асоціації та спільноти.

В інтерв’ю для Радіо Ватикану Сара Урбінаті, відповідальна за організацію і проведення цієї ініціативи, розповіла, що місія розпочинається, насамперед, із духовного і формаційного приготування. Перед її початком учасники отримують місійний мандат від місцевого єпископа, який благословить євангелізацію під відкритим небом. Вечорами молодь виходить на головні вулиці містечка, а пополудні – на пляжі, де проводяться молитовні зустрічі й обмін свідченнями, що завершуються спільним проказуванням молитви «Отче наш».

Журналістка Ватиканського Радіо запитувала про те, як говорити про Бога у контексті того, що місто Річчіоне, поряд з Ріміні, вважається символом нестримного відпочинку і розваг серед молоді, співрозмовниця відповіла: «У дійсності, ми не йдемо до молоді, щоб говорити їй безпосередньо про Бога, а радше про те, що те, як кожен з нас зустрів Бога. Але ще перед тим, ми виходимо для того, щоб вислухати, запитати, як вони почуваються, внести момент привітності». За її словами, ідея полягає не в тому, щоб провадити катехизацію, але щоб прийнявши наставлення слухання, стати мостом між Церквою та молоддю, яка дуже часто є далекою від Церкви. «З іншого боку, – додала вона, – молоді місіонери – це ті, хто зустрів Ісуса в своєму житті та відчувають настільки велику радість, що не можуть тримати її в собі. Тому йдуть, щоб свідчити про неї молоді й туристам».

На запитання про те, що найбільше вражає у цьому досвіді і чого можна навчитися, Сара Урбінаті зауважила, що тим, що її найбільше вражає, є «численні чуда, свідками яких ми стаємо» – молодь, яка відкриває своє серце перед Євхаристіним Ісусом та розповідає про своє життя із переміненим обличчям. «Я навчилася, – додала вона, – що у Бога дійсно немає нічого неможливого».

Коли 2002 року в місцевій єпископській курії відбулася зустріч представників парафій побережжя, розташованого на південь від Ріміні, присвячена темі молоді, учасники зрозуміли необхідність звернути належну увагу на, так би мовити, «туристичне» душпастирство: до Річчіоне прибуває багато молоді з інших міст, шукаючи відпочинку та розваг. Отож, виникла ідея виходити назустріч цим юнакам і дівчатам, стаючи, немовби, простягнутою рукою Церкви, яка виходить шукати їх. Спочатку було створено 15 євангелізаційних груп, які об’єднали 200 юнаків і дівчат. Тепер до починання приєдналися численні асоціації, рухи та парафії, а навіть деякі семінарії скеровують до такої праці своїх вихованців.