Ідентичні близнюки з Австралії святкують 60-ліття священства

Священики-редемптористи Патрік і Джон О’Нілл є ідентичним близнюками, і саме сьогодні, 16 березня, святкують 60-ту річницю священичих свячень. Вони не лише народились разом 86 років тому, але й водночас прийняли свячення в монастирі Редемптористів у м. Балларат, Австралія, 16 березня 1958 року.

Незважаючи на те, що обидва брати відчували покликання до священичого життя ще з раннього віку, вони ніколи не обговорювали це між собою. Вони «просто знали», що мають бути священиками.

«В цьому і полягає таємниця покликання», – говорить о. Патрік. – «Чому я хотів бути священиком? Я не знаю. Але я знаю, що я прожив щасливе життя. Нічого іншого я б не хотів робити».

«Я завжди хотів бути священиком», – розповідає о. Джон.- «Завжди».

Брати зростали у сім’ї, де було ще шість братів і сестер (на фото: уся їх сім’я в день прийняття священичих свячень). До семінарії редемптористів вони вступили у віці 15 років. Під час новіціату викладачі вирішили, що можливе лише одне покликання серед двох братів, тому хотіли визначити котрий із близнюків є покликаний до священства. Тому їх розділили в різні класи. Однак згодом стало зрозуміло, що обидва брати є покликані стати священиками, тому їх повернули до одного класу.

Невдовзі після свячень брати пішли різними шляхами. Після спільного навчання у Римі, о. Джон повернувся до Австралії, щоб викладати у семінарії, а о. Патрік залишився у Вічному Місті, щоб продовжити курс вивчення моральної теології.

Згодом о. Джон був скерований на місійну роботу по Австралії, а через деякий час поїхав до Буркіна Фасо, де служив на місії редемптористів впродовж майже 22 років. Додому повернувся у 2007 після пережитого інфаркту.

О. Патрік виконував різні ролі на служінні редемптористів, включаючи викладання, бухгалтерію та сільськогосподарську роботу у нижчій семінарії в с. Галонг. Ще три роки він провів на місії у Таунсвіллі, ці роки свого життя він вважає «найкращими».

Після інфаркту о. Джона брати знову зустрілись в Римі, куди о. Патрік прилетів, щоб забрати брата додому.

Тепер вони разом проживають у спільноті редемптористів у м. Коґара. Святкуючи ювілей свячень, брати наголошують, що Божа рука вела їх увесь час.

На запитання чому вони вирішили вступити до чину редемптористів, брати не мають чіткої відповіді, адже дізнались про його існування всього за півроку до вступу.

«Як це пояснити? Це таємниця покликання», – каже о. Патрік.

«Бог провадить», – каже о. Джон. – «Якщо ти слідуєш тому шляху, яким Він хоче тебе вести, все стає на свої місця. Він знає, де ти маєш бути, тобі не потрібно будувати планів. Просто чекай відповідного часу. І прекрасно те, що зверху є хтось, хто за усім цим наглядає».