«Єднаймося для того, щоб перемагати», — Блаженніший Святослав у Любліні

Предстоятель наголосив на архиєрейській молитві Ісуса Христа за єдність Своїх учнів, яку ми чули у сьогоднішньому Євангелії. «„Отче Святий, — каже Христос, — молю тебе за тих, яких Ти дав мені, щоб вони були одно, як і ми одно“. Христос молиться за єдність Своїх учнів. І у світлі сходження Духа Святого, коли учні почали розуміти глибше, в чому полягала оця архиєрейська молитва нашого Спасителя, коли Дух Святий поміг їм пригадати, глибше усвідомити усе, про що їх навчав Ісус Христос, вони зрозуміли, що Дух Святий є той, який подає єдність між апостолами. Дух Святий є принципом, основою і джерелом єдності Христової Церкви», — сказав Блаженніший Святослав.

Відтак архиєрей наголосив на єдності апостолів. Якби кожен із них проповідував по-своєму, світ би ніколи не повірив у слово Євангелії, яке вони проголошували.

Блаженніший Святослав зауважив, що в цю неділю ми пригадуємо отців Першого Нікейського Собору. Цей Собор був тріумфом єдності Христової Церкви, адже на ньому зібралися 318 єпископів з цілої вселенної — Олександрії, Єгипту, Близького Сходу, Антіохії, Риму далекої Галії, Іспанії. Ми всі є спадкоємцями дару Першого Нікейського Собору, бо всі ми на кожній Божественній Літургії молимося «Символ віри», який вони нам передали.

«Кожна Церква, місцева громада у ранньому християнстві мала свій символ віри, який був ключем до розуміння Божого слова. І коли хтось бажав охреститися, йому передавали ключ до розуміння істини, Божого об’явлення. І ось на Вселенському Соборі кожен із тих соборових отців був свідком символі віри своєї помісної, локальної Церкви. Вони зібралися, щоб послухати один одного, як ви вірите. І кожен з отців проголосив символ віри тої Церкви, яку він представляв. А в той момент такого соборного ісповідання єдиної віри виявилося, що вони всі вірять однаково. Хоч і говорять різними мовами, живуть у різних культурах, країнах… Але як так сталося, що вони єдиним серцем і єдиними устами ісповіли одну і ту саму віру? Це було виявом єдиного Духа Святого, який надихав», — сказав Патріарх.

Предстоятель підкреслив, що Церква — це скликання, зібрання, об’єднання людей. Особливо тих, які через життєві обставини опинилися у розсіянні сущими. «І ось правою рукою з Любліна, а лівою з Вроцлава мені хочеться всю велику українську громаду в Польщі обійняти, зібрати, скликати і сказати усім вам: „Єднаймося!“. Як далеко би не закинуло життя нас від рідної землі, творімо одну єдину спільноту Христової Церкви», — закликав Блаженніший Святослав.

«Творіть спільноту нашої Церкви і нашого народу тут, у тому місці, де ви проживаєте сьогодні, але пам’ятайте і моліться про нашу Батьківщину», — настановив Патріарх.

 

 

Цього дня на парафії Різдва Пресвятої Богородиці УГКЦ у Любліні, як і в багатьох парафіях УГКЦ у всьому світі, перед Божественною Літургією кілька дітей з парафії вперше приступили до Святої Сповіді, а під час Літургії — урочисто прийняли Святе Причастя. Пам’ятні сертифікати про цю подію їм вручив Глава Церкви.

Також після Літургії Блаженнішому Святославові від імені мера міста вручили Почесну медаль Любліна за заслуги у розбудові солідарності і духовної єдності між польським і українським народами з подякою за душпастирську опіку мешканців міста.

Крім цього, перебуваючи в Любліні, Блаженніший Святослав разом з о. Степаном Батрухом помолився перед пам’ятником блаженному Омеляну Ковчу, парохові Майданека, за священників та всіх українців, які сьогодні перебувають у російському полоні.