Єпископ Люрда про мозаїки Рупніка: остаточне рішення ще не визріло

Ординарій Тарбсько-Люрдської лієцезії у Франції поширив заяву, що стосується теми демонтажу в люрдському санктуарії творів знаного мозаїста і колишнього єзуїта, звинуваченого у зловживаннях сексуального та психологічного характеру над дорослими черницями.

 

На його «особисту думку», ці мозаїки «краще прибрати» на знак пошани до ймовірних постраждалих від зловживань, однак рішення ще не дозріло і викликає жваві суперечки. Про це йдеться у заяві, яку поширив єпископ Жан-Марк Мікас, Ординарій Тарба і Люрда, щодо вилучення робіт відомого словенського мозаїста о. Івана Рупніка, звинуваченого в сексуальному і психологічному насильстві над богопосвяченими дорослими жінками, якого 2023 року було виключено з Товариства Ісуса і справу якого за особливим дорученням Папи тепер розглядає Дикастерія доктрини віри.

Поляризація думок

Як зазначає ієрарх в комюніке, «багато жертв сексуального насильства і зловживань з боку священнослужителів висловили свої страждання і біль», яких їм завдає вид мозаїк Рупніка при вході в базиліку Матері Божої Розарію. Він нагадав, що минулого року разом із настоятелем санктуарію створив комісію, щоб визначити, як реагувати на «цю складну проблему». До її складу увійшли жертви зловживань (французькі та іноземні), експерти з сакрального мистецтва, юристи, люди, які займаються запобіганням і боротьбою зі зловживаннями, а також капелани з Люрду. Єпископ також повідомляє, що ознайомився з думками різних людей, в тому числі кардиналів і єпископів, художників, юристів, жертв, паломників. За словами ієрарха, існують «дуже розділені і часто поляризовані» думки: «Чи слід залишити мозаїки там, де вони є? Чи їх слід знищити? Чи їх слід прибрати або виставити в іншому місці? Немає консенсусу щодо жодної з пропозицій», – зазначає він.

У Люрді на першому місці думка тих, хто страждає

Зі свого боку, преосвященний Жан-Марк Мікас висловлює однозначну «особисту думку». Насамперед, «ця ситуація не має нічого спільного з іншими творами, автор і жертви якого давно померли, іноді вже багато століть тому. Тут жертви живі, як і автор. Більше того, протягом цих місяців я зрозумів, що не мені міркувати про статус твору мистецтва, про його “моральність”, яку слід відрізняти від моральності його автора», – читаємо в заяві. Ієрарх наголосив, що санктуарій прагне приймати всіх, особливо тих, хто страждає, в тому числі жертв зловживань і насильства: «У Люрді на першому місці повинні стояти стражденні і поранені, які потребують розради і винагородження». «Оскільки це для багатьох людей стало неможливим, моя особиста думка полягає в тому, що було б краще усунути ці мозаїки», – стверджує єпископ, зазначаючи, що він усвідомлює, що цей варіант не є загальноприйнятим, ба більше, «зустрічає реальний опір з боку деяких людей».

Тому, підкреслює єпископ, «найкраще рішення, яке можна було б прийняти, ще не дозріло, і моє переконання перетворилося в рішення, яке не буде достатньо зрозумілим». Він запевняє, що й надалі працюватиме «в тісному контакті» з постраждалими. А також, що й далі, як це було вирішено в останні місяці, ці мозаїки більше не підсвічуватимуться під час Марійської процесії, яка щовечора збирає паломників. «Це перший крок. Ми будемо співпрацювати з людьми доброї волі, які готові допомогти нам визначити наступні кроки», – пояснює ієрарх.