Єпископат РКЦ в Україні про ситуацію на українсько-польському кордоні: будьмо виваженими у своїх судження
Заклик
єпископів Римсько-Католицької Церкви в Україні
у зв’язку з ситуацією на українсько-польському кордоні.
Слава Ісусу Христу!
Дорогі брати і сестри та усі люди доброї волі!
У зв’язку зі страйками польських фермерів на польсько-українському кордоні, ми, єпископи Римсько-Католицької Церкви в Україні, звертаємося до вас і просимо бути виваженими у своїх судженнях та оцінках і зберігати холодний розум у ставленні до цих подій.
Ми бачимо, як польські фермери намагаються вирішити проблеми та запобігти небезпечним, на їхню думку, тенденціям, які несуть економічну загрозу та у подальшому матимуть катастрофічні наслідки для їхньої діяльності. Страйк – це їхнє законне право на вияв громадянської позиції. Але ми також бачимо, що хтось невідомий використовує цю ситуацію і просуває власні сценарії, метою яких є посіяти розбрат та міжнаціональну ворожнечу між Українським та Польським Народами.
Не можна не помітити, що методи та технології, які використовуються як певними групами, так і окремими людьми, спрямовані на переміщення акценту зі справедливих і чітких вимог конкретної групи суспільства на емоційну площину, використовуючи непрості історичні стосунки двох народів. А емоції за таких обставин стають паливом, що розпалює вогонь ненависті та створює умови для маніпуляцій. Такими виразними прикладами використання вищезгаданих технологій було висипане на землю збіжжя та заклик до російського агресора «прийти і навести порядок».
Український народ, який пережив геноцид штучно спровокованим голодомором, носить у собі глибоко вписану в ментальність повагу до хліба. Тож свідомо висипаний на землю хліб виштовхує на поверхню цю травму поколінь і трагічний досвід, підсилений сьогоднішньою російською військовою агресією. Такі дії сприймаються як вандалізм і змушують українців відчувати знецінення, загрозу, ворожість, злість, ненависть та бажання помститися. Тому варто задати питання: чи страйкуючі польські фермери справді ставили собі за мету викликати такі емоції в українців і чи сприяє такий розвиток сценарію діалогу та порозумінню? Теж не зайвим буде пошукати відповідь на питання, чи ті, що організовуть такі провокації, дійсно дбають про економічні інтереси своїх фермерів та безпеку своєї країни? Кому залежить на тому, щоби між Українським та Польським Народами панувала ненависть та ворожнеча?
Тож, брати і сестри, закликаємо усі сторони до обережності та відповідальності за свої висловлювання та дії, щоби не допустити зміщення акцентів з прагматизму на емоції, з економічного питання на міжнаціональні відносини, з бізнес-угод між корпораціями на відносини між народами. Знизити рівень економічної напруги значно легше, ніж згасити міжнаціональну ворожнечу та посіяний розбрат. Часом для цього має змінитися декілька поколінь. А ми сьогодні не маємо стільки часу. Ми, українці, досвідчили і продовжуємо досвідчувати велику допомогу і підтримку від Польського Народу у нашій боротьбі з російським агресором. Не дозвольмо третій стороні нас поділити і засіяти між нами ненависть. Просимо також у цьому намірі молитися та просити Бога про мудрість і страх Божий для тих, кому належить вирішувати такі питання, керуючись добром та безпекою своїх громадян з шануванням прав іншої сторони.
Єпископи Римсько-Католицької Церкви в Україні
9 березня 2024 року
About The Author
