Європа подолає економічну кризу, якщо повернеться до свого коріння

Щоб вийти з нинішньої економічної і фінансової кризи, Європа повинна повернутися до своїх духовних основ, які дають людині спроможність з надією дивитися у майбутнє і мужність прийняти сьогоднішні проблеми. Таку думку висловив у Варшаві в п’ятницю Генеральний секретар іспанської єпископської конференції (ЦСЄ) єпископ Хуан А. Мартінес Каміно на 41-шій Нараді генеральних секретарів європейських єпископів.
У своїй доповіді «Про духовне коріння економічної та політичної кризи в Європі» єпископ зазначив, що сьогодні у дискусіях про економічну та політичну ситуацію на континенті рідко згадується про її духовні корені ─ антропологічні, релігійні та моральні. Найбільше говорять про фінансові, правові та валютні питання. «Але в умовах кризи дуже важливу роль відіграють також проблеми іншого виміру», ─ сказав єпископ.
Він нагадав, що до того розвитку, який Європа осягнула після Другої світової війни аж до краху комуністичного режиму 1989 року, що привів до свободи, процвітання і справедливості, спричинилася і Католицька Церква, а у великій мірі свідченням багатьох мучеників, а також своєю соціальною доктриною, заснованою на Євангелії Ісуса Христа.

Однак Церква бачить, що життя людей в Європі протягом десятиліть супроводжується відсутністю надії, про що вже йшлося у постсинодальній Апостольській адготації «Ecclesia in Europa», яку проголосив Папа Римський Іван Павло II ще 10 років тому. Це вказує на те, що в основі цієї відсутності надії лежить спокуса антропології без Бога і без Христа, і, отже, сприйняття людини як «абсолютного центру реальності», яка штучно займає місце Бога.

З цієї причини в Європі почався демографічний спад, оскільки люди не бачать сенсу існування світу, а отже – і сенсу приводити у цей світ дітей. Щораз більше старіюча Європа зіткнеться з великими труднощами в утриманні старших поколінь, це видно вже зараз. За словами єпископа, коріння цього явища більше духовні, аніж суто економічні.

Як реагують на цю ситуацію європейські країни? У кращому випадку фінансово підтримують материнство, як Німеччина і країни Північної Європи. Найчастіше, однак, дотримуються політики ворога сім’ї і життя, що веде у глухий кут і базується на моральному і правовому релятивізмі. Йдучи з гаслом: «Усе, що не обмежує свободу особистості, дозволено», висміюють або ігнорують моральний закон, не тільки державний, а й католицький, про що свідчить реакція на папські документи про життя як «Humanae Vitae» (1968 ), «Donum Vitae» (1987) і «Evangelium Vitae» (1995).

Єпископ зазначив, що ще однією загрозою – крім нігілізму і релятивізму – є цинічний прагматизм і гедонізм. Це знайшло своє відображення в тому, що «все дозволено, що корисно для мене і тих, хто зі мною». Там, де вже не вірять у Бога як суддю і Відкупителя, з часом відбувається втрата совісті та почуття гріха, – сказав єпископ Каміно. Він додав, що в цих умовах, «довіра» мало що значить, але без неї і не може бути впорядковане і економічне життя і взагалі не можна жити як суспільство.

За матеріалами: ekai.pl