Ісус прийшов, щоб вчинити мир, найперше у серцях, – Папа Франциск

У неділю, 19 січня 2014 р., ввечері, Папа Франциск відвідав парафію Найсвятішого Ісусового Серця, розташовану поблизу головного залізничного вокзалу Риму «Терміні», де провів чотири години, позначені, окрім Євхаристійного богослуження, зустрічами з біженцями, безхатченками, дітьми, нещодавно одруженими парами та чернечою спільнотою.

Ця римська парафія, четверта з черги, яку відвідав Папа Франциск, є, однак, першою, що розташована у центральній частині міста. Але з огляду на близькість великого залізничного вокзалу, цей душпастирський осередок, яким опікуються послідовники святого Івана Боско, Засновника Салезіянської чернечої родини, здійснює свою працю в умовах так званої «екзистенціальної периферії», про яку постійно пригадує Святіший Отець. Понад 400 молодих біженців та прохачів про притулок, християн та нехристиян, що походять з Сомалі, Еритреї, Гамбії, Гани, Камеруну, Афганістану, Іраку, Ірану, Конго, Кот-Д’Івуару, Єгипту, Сирії, Судану, Пакистану та інших країн отримують тут різноманітну допомогу, а домашню атмосферу тут знаходять численні бездомні, деякі з яких у свою чергу, також стали волонтерами, та допомагають парафіяльній волонтерській молоді у надаванні допомоги іншим бідним, присутнім на вокзалі та його околицях.

Саме біженцям та безхатченкам були присвячені перші зустрічі під час візиту Святішого Отця, що відбулися в атмосфері радості. «Мені відомо, що багато з вас не мають причин для радості. Але тут я зустрів радість, тому що існує дружба, близькість багатьох братів і сестер, тут присутній Ісус», – зазначив Папа, звертаючись до бездомних, наголосивши на тому, що Ісус перебуває саме там, де існує дружба, братерство і мир. «Мені відомо, що ви маєте багато проблем», – вів далі Святіший Отець, додаючи, що існує також «знаки надії». А далі, спілкуючись із коло шістдесятьма молодими біженцями, Папа відповів на кілька запитань, звертаючи увагу на те, що кожен з нас має чим поділитися з іншими, своїм позитивним та негативним досвідом. А тому закликав також ділитися досвідом несення хреста, щоб вийти з пригноблення серця, яке вчиняє гірким життя.

Наступними були зустрічі з дітьми, які були охрищені протягом року та їхніми батьками, з недавно одруженими парами та молодими сім’ями. Перед початком Святої Меси Папа висповідав п’ятьох вірних. Це були безхатченко, біженець, молодь та черниця.

Під час проповіді Святіший Отець коментував євангельський уривок, що розповідає про свідчення Івана Христителя, який назвав Ісуса Агнцем Божим, що бере на себе гріх світу. «Хтось може подумати: але як ягня, настільки слабке, як слабеньке ягнятко може усунути численні гріхи, численну злобу? Через любов, – відповів Папа, – через свою тихість. Ісус, – наголосив він, – ніколи не переставав бути ягням: сумирним, добрим, повним любові, близьким до найменших, близьким до убогих… Але мав силу для того, щоб нести на собі всі наші гріхи, усі».

Проповідник далі зауважив, що хтось може заперечити, мовляв, його гріхи є завеликими. Однак, Христос прийшов саме для цього, щоб «прощати, щоб вчинити мир у світі, але перед тим – у серцях». А тому, чуючи слова Івана Христителя, який свідчить про Ісуса, як про Спасителя, «ми повинні зростати в довірі до Нього».

Святіший Отець відзначив, що ми часто довіряємо, наприклад, лікареві, і це правильно, тому що він існує для того, щоб виліковувати, довіряємо іншим людям, які можуть нам допомогти. І це дуже добре мати оту людську довіру між собою. «Але ми, – додав він, – забуваємо про довіру до Господа, яка, натомість, є ключем до життєвого успіху». Довіра до Господа, за словами Папи, є великим парі, яке ми маємо зробити в житті: «Довіритися Йому, а Він ніколи не розчаровує! Ніколи-ніколи! Зверніть увагу, юнаки й дівчата, що розпочинаєте життя: Ісус ніколи не розчаровує. Ніколи», – наголосив проповідник, зазначаючи, що саме в цьому і полягає суть свідчення Івана Христителя: добрий і смирний Ісус завершить Своє життя немов ягня, принесене у жертву, тому що «прийшов у світ, щоб взяти на себе гріх. Твій, мій, всього світу, дійсного всього».

Текст із сторінки http://uk.radiovaticana.va