Кардинал Ґамбетті: щоб наші вчинки були послідовними з намірами
«Той, хто робить добро з чистої любові, дарує Богові свою душу і серце». Ці слова францисканського святого Джузеппе з Купертіно з його «Пісні про добро» процитував кардинал Мауро Ґамбетті, Архипресвітер Папської базиліки Святого Петра, проповідуючи під час Святої Меси, яку він у середу, 20 грудня 2023 р., вранці очолив при катедральному престолі для ватиканських працівників у контексті наближення Різдва. Він висловив сподівання, що саме так, «лише з любові», вони переживають своє служіння для Святішого Отця та Вселенської Церкви.
Це стає можливим, підкреслив проповідник, лише тоді, коли людина стає перед Господом з «незайманим серцем» як у Діви Марії, в яке «не може увійти ніщо чуже для чистої любові», бо воно «настільки звернене до Бога, настільки зайняте Його словом, настільки віддане Його прагненню добра, що не може робити нічого, окрім як любити». За словами кардинала Ґамбетті, є два «тести», за допомогою яких можна побачити, чи має людина таке ставлення. Першим є язик. «Уста говорять про повноту серця», – підкреслив він, пояснюючи, що виходячи з того, як людина користується язиком, можна зрозуміти, яким є її серце, «чи воно перебуває у світлі, чи в темряві». Ось чому мова повинна бути «прямою, правдомовною, стриманою», проганяючи «дволикість, лицемірство та осуд».
Другою пробою є зрозуміти, чому щось робиться. «Якщо твої наміри не узгоджуються з твоїми діями, – зазначив проповідник, – то неможливо розпізнати Господа, Який сьогодні уприсутнюється в житті кожного». Таким чином, гарно вдягатися треба, «щоб вшанувати свято, а не для того, щоб показати себе і викликати захоплення», йти на Святу Месу, щоб зустрітися з Господом, а не лише через те, що «є заповідь, яку треба виконати». Словом, виконувати свою роботу «не заради грошей чи з обов’язку, а для того, щоб зробити світ прекраснішим» завдяки власному таланту і здібностям, «щоб разом з іншими будувати кращий світ».
За кілька днів до Різдва Вікарій Папи для Держави-Міста Ватикану нагадує, що ми покликані прийняти Бога. Навіть якщо «ми переживаємо через війни, зростаючу бідність, прояви немічності, непевне майбутнє», часто замість того, щоб просити Господа про знак, «ми воліємо стверджувати свій власний малий чи великий інтерес». Натомість незаймане серце «налаштоване з радістю зустріти Господа, Який приходить у кожній ситуації». Лише тоді перед нашими очима відкривається «спасіння, мир і радість через Боже життя», яке сходить завжди, а не лише на Різдво. З цього випливає заохочення молитися, щоб «Ватикан засяяв милосердям, заради любові, яку Господь Ісус прийшов принести для кожного з нас».
«Той, хто робить добро з чистої любові, дарує Богові свою душу і серце». Ці слова францисканського святого Джузеппе з Купертіно з його «Пісні про добро» процитував кардинал Мауро Ґамбетті, Архипресвітер Папської базиліки Святого Петра, проповідуючи під час Святої Меси, яку він у середу, 20 грудня 2023 р., вранці очолив при катедральному престолі для ватиканських працівників у контексті наближення Різдва. Він висловив сподівання, що саме так, «лише з любові», вони переживають своє служіння для Святішого Отця та Вселенської Церкви.
Це стає можливим, підкреслив проповідник, лише тоді, коли людина стає перед Господом з «незайманим серцем» як у Діви Марії, в яке «не може увійти ніщо чуже для чистої любові», бо воно «настільки звернене до Бога, настільки зайняте Його словом, настільки віддане Його прагненню добра, що не може робити нічого, окрім як любити». За словами кардинала Ґамбетті, є два «тести», за допомогою яких можна побачити, чи має людина таке ставлення. Першим є язик. «Уста говорять про повноту серця», – підкреслив він, пояснюючи, що виходячи з того, як людина користується язиком, можна зрозуміти, яким є її серце, «чи воно перебуває у світлі, чи в темряві». Ось чому мова повинна бути «прямою, правдомовною, стриманою», проганяючи «дволикість, лицемірство та осуд».
Другою пробою є зрозуміти, чому щось робиться. «Якщо твої наміри не узгоджуються з твоїми діями, – зазначив проповідник, – то неможливо розпізнати Господа, Який сьогодні уприсутнюється в житті кожного». Таким чином, гарно вдягатися треба, «щоб вшанувати свято, а не для того, щоб показати себе і викликати захоплення», йти на Святу Месу, щоб зустрітися з Господом, а не лише через те, що «є заповідь, яку треба виконати». Словом, виконувати свою роботу «не заради грошей чи з обов’язку, а для того, щоб зробити світ прекраснішим» завдяки власному таланту і здібностям, «щоб разом з іншими будувати кращий світ».
За кілька днів до Різдва Вікарій Папи для Держави-Міста Ватикану нагадує, що ми покликані прийняти Бога. Навіть якщо «ми переживаємо через війни, зростаючу бідність, прояви немічності, непевне майбутнє», часто замість того, щоб просити Господа про знак, «ми воліємо стверджувати свій власний малий чи великий інтерес». Натомість незаймане серце «налаштоване з радістю зустріти Господа, Який приходить у кожній ситуації». Лише тоді перед нашими очима відкривається «спасіння, мир і радість через Боже життя», яке сходить завжди, а не лише на Різдво. З цього випливає заохочення молитися, щоб «Ватикан засяяв милосердям, заради любові, яку Господь Ісус прийшов принести для кожного з нас».
About The Author
