Кардинал Канталамесса: синод вимагає синхронізації зі Святим Духом

У другій адвентовій проповіді для Римської курії, виголошеній у присутності Папи Франциска, Проповідник Папського дому заохотив до слухання Святого Духа, Який «відкриває нові дороги, ніколи не скасовуючи давні».

Основувати все на Святому Духові. Із таким заохоченням кардинал Раньєро Канталамесса, Проповідник Папського дому, звернувся до Папи Франциска та його найближчих співробітників у другій адвентовій проповіді, яку він у п’ятницю, 10 грудня 2021 р., виголосив у залі Павла VI у Ватикані. Промовляючи до Святішого Отця та членів Римської Курії, він підкреслив, що слухання Утішителя є особливо важливим у період, коли Церква вирушає у «синодальну пригоду».

Дати час, щоби промовив Святий Дух

За словами отця Раньєро, не є достатнім на початку різних душпастирських зібрань проказати «Отче наш», «Радуйся, Маріє» і відразу переходити до порядку денного. Коли обставини на це дозволяють, потрібно «залишитися на деякий час відкритими на Святого Духа, дати Йому час проявитися». Іншими словами, «налаштуватися на Нього». Бо без цих передумов «резолюції та документи залишатимуться словами, що додаються до інших слів». Водночас, не йдеться про те, щоби очікувати на «негайні та театральні прояви». Лише Бог знає про час і спосіб, важливим є, щоб ми просили «про силу з висот, а спосіб як проявитися потрібно залишити Богові».

В цьому контексті проповідник запитував, чи ж не було би корисним, аби під час різних асамблей, як вселенського, так і місцевого рівня, призначати духовного провідника, завданням якого було б організовувати молитовні моменти на полях засідань. А це тому, що «пророчий дух проявляється, переважно, у контексті спільнотної молитви».

За прикладом першої спільноти учнів

Як зауважив кардинал Канталамеса, приклад такого підходу можемо знайти в історії першої спільноти учнів, коли виникла перша криза, яку мусіла здолати Церква у своїй місії звіщення Євангелія. Синедріон ув’язнив апостолів Петра та Івана через те, що проповідували Ісусове воскресіння з мертвих. Їх відпустили під умовою ніколи не навчати іменем Ісуса. Апостоли опинилися в ситуації, «що неодноразово повторюватиметься протягом історії», перед вибором між вірністю дорученій місії та загрозою наткнутися на брутальність влади, що може всьому покласти край. У цій ситуації апостоли ідуть до спільноти, яка молиться, де звучать слова псалма: «Встають царі землі, князі зговорюються разом на Господа й на його Помазаника». «А як вони молилися, затряслось те місце, де вони зібралися, і всі сповнилися Святим Духом, і сміливо звіщали слово Боже», – розповідають Діяння Апостолів.

Ідеал для синоду

На думку Проповідника Папського дому, ідеалом для кожної синодальної постанови було би могти проголошувати її Церкві словами першого собору: «Подобалось бо Святому Духові й нам». Бо Святий Дух єдиний, Який «відкриває нові дороги, ніколи не спростовуючи давні. Він не робить нові речі, але речі робить новими», тобто, не творить нові доктрини та інституції, але «оновляє та оживляє ті, які були встановлені Ісусом». Святий Дух є «учителем» того оновлення, яке святий Іван ХХІІІ обрав як завдання для Другого Ватиканського Собору.