Кардинал Майкл Черні запропонував ідеї та ідеали для України стосовно міграції, інклюзивності та братерства

Розпочався форум з однойменної міжнародної конференції, в якій взяли участь топ-спікери ЕСТу: кардинал Майкл Черні, Дафіна Ґерчева, Йохан де Тавернір.

Модерував захід д-р Павло Смицнюк, директор Інституту екуменічних студій УКУ. Кардинал Майкл Черні виступив з темою «Міграція, інклюзивність та братерство: ідеї та ідеали для України».

«Оскільки «великі зміни не стаються за столами чи в офісах», а здійснюються за допомогою конкретних жестів та дій, Соціальне вчення Церкви завжди розглядало суспільну реальність з практичного боку і вказувало конкретні орієнтири для вирішення цих питань та гармонійного співіснування у суспільстві. Новітнє навчання Папи Франциска накреслює основні теми цілісного розвитку людини та пропонує реальні інструменти: 1) для збереження «видобутку» чи «збирання» пам’яті про минуле, не викидаючи її як застарілу; 2) для сприяння діалогу в умовах сьогоднішніх викликів як привілейований підхід або «підхід вибору», навіть якщо сторони давно у конфлікті; 3) для спільного планування майбутнього, де «спільний» означає всіх зацікавлених сторін, а не тільки так званих «важливих»; 4) для ініціювання процесів примирення в дусі святого Франциска: «Зроби мене каналом твого миру. Там, де є ненависть, дозволь мені принести твою любов» тощо; та 5) для захисту скарбів національної та культурної різноманітності, а також природної краси та ресурсів, ввірених майбутнім поколінням.

Основний внесок, наданий проводом Понтифіка до нашої сьогоднішньої теми, полягає в тому, щоб навчити нас співпрацювати без ревнощів, без будь-яких розладів чи поділів, щоб побудувати братнє суспільство, де ніхто не виключений. Збагачені різноманітністю дарів кожної людини, ми можемо з’єднати нашу спільноту мостами, а не роз’єднувати мурами, де «ми можемо перетворити кордони на привілейоване місце зустрічі та де широке “ми” стане дійсністю.

Пророчий голос Франциска у світлі Божого Слова проявляє у Fratelli tutti ту тривогу, яка хвилює сьогодні усе людство, але яка має нагоду стати можливістю не лише для релігійних спільнот, а й для всього суспільства. Запрошення зрозуміти актуальність братерства та його конкретні наслідки для побудови кращого світу – це заклик до кожного відновити сміливість і далекоглядність та активно спричинитись до поширення парадигми братерства, натхненної словами Христа: Не називаю вас рабами, але друзями (пор. Ів 15:15)», – розповів кардинал Майкл Черні, заступник секретаря відділу мігрантів та біженців Дикастерії Святого Престолу для сприяння цілісному розвитку людини, Ватикан.

«Цілі сталого розвитку мають бути досягнуті до 2030 року. Люди, планета, процвітання, мир, партнерство – це 5 напрямків ЦСР. Релігійні актори і учасники відіграють важливу роль в об’єднальному процесі, впроваджують зміни на спільне благо і сталий розвиток.

Ми живемо в часи складних змін, і амбіції країн сильно підірвані через пандемію. Пандемія вийшла за рамки просто медичної кризи і стала багатовимірною кризою, яка збільшує нерівність. Через пандемію те, що розділяло людей, тільки виросло. Найбільш вразливі члени суспільства почувалися в неймовірно важких умовах під час пандемії. Уряд України докладає «колективні зусилля» для подолання кризи. Українцям потрібно разом підходити до вирішення цих питань. Соціальна цінність і відчуття колективної відповідальності потрібні як інколи», – підкреслила Дафіна Ґерчева, постійна представниця Програми розвитку Організації Об’єднаних Націй (ПРООН) в Україні.

Йохан де Тавернір, професор богословської етики та декан факультету богослов‘я та релігійних наук (Лювенський католицький університет) розповів про цілі сталого розвитку, планетарні межі та спільне благо: «Екологія є новим пунктом стурбованості в католицькій думці. Та шкода, яку ми завдали Землі, є просто небаченою. Йдеться про зловживання благами, які Земля отримала від Бога. Папа Франциск говорив про те, що нелюдські створіння мають цінність самі в собі в очах Бога. Це ми бачимо в Енцикліці Laudato Si. Ми сприймаємо будь-які створіння як такі, що мають цінність. В цьому сутність поняття інтегральної екології. Папа Франциск хоче показати тісний зв’язок між людьми і природним середовищем.

Мета планетарних меж в тому, щоб створити нову парадигму розвитку, яка прагне до подолання бідності в рамках безпечних меж. Тут важливу роль відіграє визначення безпечного простору в рамках планетарної системи.

Католицьке соціальне вчення дуже довго переймалося несправедливими умовами та нерівністю. Я переконаний, що поняття інтегральної екології створює вихідну точку, в якій ми зрозуміємо, що все є взаємопов’язане. Людська екологія і природна екологія тісно взаємопов’язані. Цей взаємозв’язок буде впливати на наші дії. Ми довго сповідували антропоцентризм, і це створило парадигму, що люди мають право на отримання вигоди. Але таке бачення не може гарантувати цілісного розвитку людини. Позиція Папи Франциска відповідає ключовому посилюванню рамок планетарних меж. Якщо ми зможемо створити розумне і безпечне середовище для людства, уся людська економічна розвиткова діяльність здійснюватиметься з повагою до людського простору. Це наша відповідальність перед майбутніми поколіннями».

Організатори: Інститут екуменічних студій, Український католицький університет, Фонд Конрада Аденауера в Україні, Львівська міська рада.

Експерти та партнери: Управління екології Львівської міської ради, Міжнародна благодійна організація “Екологія. Право. Людина”, Львівська бізнес-школа УКУ та ін.