Кардинал П’єтро Паролін: відмінності не повинні ставати джерелом конфлікту, але взаємозбагаченням

Хоч візит в Україну Державного Секретаря Святої Столиці П’єтро Пароліна закінчився у неділю 20 червня 2016 р., але немає сумніву в тому, що ЗМІ не тільки України, але й багатьох крїн світу ще повертатимуться до цієї події. У вівторок особливо численними були коментарі англійською та французькою мовами, як також перші підсумки та оцінки.

Особливе зацікавлення викликало інтерв’ю Серджіо Кантоне, кореспондента європейського цілодобового інформаційного телеканалу Euronews, з кардиналом Пароліном, яке він провів в Апостольській Нунціатурі в Києві.

Він найперше запитав у Державного Секретаря, яка позиція Ватикану стосовно війни на сході України. Кардинал Паролін відповів, що Святий Престол керується принципами та цінностями, які повинні бути основою стосунків між державами й народами та в рамках міжнародного співтовариства. Йдеться про принципи й цінності міжнародного права, а в цьому випадку пошани законності того, що стосується території та кордонів України. Він додав, що також і Папа Франциск посилався на Мінські угоди як на основу, з якої потрібно починати рухатися вперед.

На думку кореспондент Euronews, угоду важко осягнути, бо обидві країни мають багато з проблем з корупцією. Відповідь кардинала Пароліна була наступною:

«Зустрічаючись з внутрішньо переміщеними особами, я думав саме про те, як важливо, щоб ті, які тримають у своїх руках долю людства, ті, на яких лежить відповідальність, політичний провід, змогли подивитись цим людям в очі і побачити, що люди плачуть, страждають і зворушитись цими стражданнями. Корупція – це немов стіна, яка не дозволяє побачити інших за межами власних інтересів».

Серджіо Кантоне наголосив, що позиція католицької Церкви є ясною – відкрити двері для всіх потребуючих, чи то біженців, чи економічний мігрантів.

Державний Секретар Ватикану вказав, що Європа знаходиться перед небувалим викликом, що ставить під загрозою її власну природу та згуртованість. Питання інтеграції дуже хвилюють, особливо в наш час, коли ці явища відбуваються дуже швидко. Не вистачає часу, щоб їх засвоїти чи зрозуміти. Саме тому потрібні великі культурні зусилля, щоб допомогти жити разом, щоб відмінності, які ми відчуваємо, не стали джерелом конфліктів чи протиставлень, але взаємозбагаченням.