Карло Акутіс до засмученої приятельки: «Бог дасть Тобі знаки»
У книзі «Оригінали і ксерокопії» про це розповідає домініканець о. Джорджіо Маріо Карбоне.
Карло Акутіс говорив про Бога так, «ніби Він був найпрекраснішим»
«Ти Бога не бачиш, але Він тебе бачить. Знає, як страждаєш, оберігає і завжди буде з тобою, аби тебе оберігати і давати знаки, щоби ти зрозуміла, що Він є».
Ці слова Карло скерував до своєї подруги, Ванесси, племінниці Раджеша, який працював у домі родини Акутіс. Дівчина, старша на 4 роки за Карла, дуже страждала через розлучення батьків. Тоді Карло подарував їй Святе Письмо, аби могла пізнати Бога.
У своєму свідченні Ванесса додає: «Карло говорив про Бога так, ніби Він був найпрекраснішим. Пам’ятаю, як говорив, що хоче випромінювати світло як Ісус і якби ми втілювали в життя навчання Ісуса, то були би прекрасні та випромінювали світло».
Знак від Бога
Слова Карло – це виразне ехо прологу Євангелія від св. Йоана: «Бога [Бога Отця] ніхто ніколи не бачив. Єдинородний Син, який є в лоні Отця, – той об’явив» (Йо 1,18) та притчі про доброго Самарянина, за яким криється Ісус – ближній кожного з нас (пор. Лк 10, 29-37).
Що ж таке знак? Це засіб, що діє в процесі комунікації, чуттєво відчутна реальність, яка веде нас до пізнання іншої реальності, до якої відноситься знак. Письмові та вимовлені слова, пояснює о. Карбоне, є знаками, які дозволяють нам передавати ідеї. Тому Бог відкривається нам через знаки.
Це свідчить про ласкавість Бога до нас. Знаки, які використовує Бог, можуть бути різноманітні: історично-біблійне об’явлення, Його заповіді, Його поради, події з нашого життя. Аби переконатися, що дана реальність є знаком, маємо мати певний життєвий досвід, а також розпізнати зв’язок між знаком та реальністю, якої стосується знак.
Бог нам товаришує
Це пізнання вдосконалюється через життя вірою. Це своєрідне «шосте чуття», завдяки якому ми здібні зрозуміти знаки та їх значення. Це не завжди відбувається одразу, іноді потрібен час і терпеливе очікування.
Слова Карло свідчать про те, що він саме так жив. Свою засмучену приятельку він потішав словами «Бог дасть тобі знаки», бо зрозумів те, що говорить псалом 23, «Навіть коли б ходив я долиною темряви, – я не боюся лиха, бо ти зо мною. Жезло твоє й палиця твоя – вони дають мені підтримку».
Карло знав, що Бог не шкодує для нас темної долини. Інакше мав би нас забрати з цього світу. Однак Він товаришує нам і підтримує нас, допомагаючи пережити важкі, болючі хвилини.
About The Author
