Кирил просуватиме в крісло патріарха УПЦ промосковского ставленика

Смерть митрополита Української православної церкви Московського партіархату Володимира Сабодана принесе нові виклики цій конфесії. За посаду місцеблюстителя розгорнеться запекла боротьба. Адже від того, хто очолить церкву, залежатиме її подальше майбутнє. Помісний Собор має обрати нового патріарха протягом трьох місяців.

Якщо на вибори нового предстоятеля приїде московський патріарх Кирило Гундяєв, то нічого доброго нам чекати не доведеться. Оскільки він був активним заохочувальником президента Росії Володимира Путіна в агресії щодо України, то його приїзд стане великою ганьбою для нашого уряду, церкви і суспільства. Тому його слід оголосити персоною нон-грата і заборонити в’їзд на територію України. Не можна допустити, щоб він головував на виборах нового митрополита Української православної церкви.

Кирило просуватиме в крісло патріарха УПЦ промосковского ставленика. Найвірогіднішими кандидатами від нього можуть бути митрополит Одеський Агафангел чи митрополит Донецький Іларіон. Агафангел уже досить похилого віку, до того ж за ним тягнеться шлейф різних моральних порушень. Займає активну промосковську, майже пропутінську позицію. Вважає, що нема ніякої України, це Малоросія. Перевага Іларіона в тому, що він молодщий.

Кандидатом може бути митрополит Черкаський Софроній, який нині обіймає посаду місцеблюстителя. Він займає помірковану позицію, ніколи не називав інші православні церки України розкольниками. Вважає, що з Київським патріархатом варто розмовляти, але без Філарета. Очевидно, має якусь особисту неприязнь до предстоятеля УПЦ КП.

Митрополит Кирило, використовуючи типові московські засоби — залякування та підкуп — доб’ється, що виберуть набагато гіршого патріарха, ніж був Віктор Михайлович Сабодан, який прийняв ім’я Володимира — хрестителя Київської Русі. Покійний митрополит намагався зберегти статус відносної незалежності церкви в управлінні, яку вибив для УПЦ у 1990 році Філарет Денисенко, нинішній очільник Київського партіархату.

Якщо єпископат церкви проявить мужність і вибере митрополитом кандидата, який проводитиме незалежну політику і прямуватиме до об’єднання правосланих церков в Україні, це буде ліпший варіант розвитку подій. Але знаючи підступність багатьох єпископів цієї церкви, не вірю в те, що вони проявлять християнське благочестя і виберуть, скажімо, Олександра Драбинка, прес-секретаря покійного патріарха. Це найбільш підходящий кандидат для процесу об’єднання церков. Є ще один достойний кандидат — ректор богословської академії Антоній Паканич, виходець із Закарпаття. І хоч він дотримується загалом промосковської лінії, у статусі митрополита змушений буде взяти курс на об’єднання. Бо елементи християнського благочестя і залишки патріотизму у нього є. Обрання когось із цих кандидатів митрополитом означатиме, що УПЦ МП піде шляхом створення в Україні єдиної помісної церкви. В іншому разі вона залишиться інструментом імперської політики Кремля.

Дмитро Степовик, доктор богословських наук і філософії