Комунікат Синоду Єпископів Української Греко-Католицької Церкви 2021 року

Цього року Синод Єпископів Української Греко-Католицької Церкви відбувався у форматі онлайн шістьма етапами: чотири синодальні сесії та два етапи регіональних зустрічей.

КОМУНІКАТ

Синоду Єпископів Української Греко-Католицької Церкви 2021 року
30 вересня 2021 року

Цей спосіб синодального діяння був обраний та погоджений з Апостольською столицею з огляду на запроваджені урядами різних країн карантинні обмеження у зв’язку з пандемією Covid-19. У синодальних зустрічах взяли участь владики – члени Синоду Єпископів УГКЦ з України та інших країн: Канади, США, Польщі, Бразилії, Аргентини, Австралії, Великобританії, Франції, Німеччини та Італії.

Відкриття Синоду Єпископів 2021 року. Перша сесія

Відкриття Синоду Єпископів УГКЦ відбулося 30 березня 2021 року у форматі онлайн. У засіданні взяли участь 45 владик з України та поселень. Після вступної молитви та привітання, яке виголосив Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав, найстарший за архиєрейською хіротонією владика Василь Лостен прочитав від імені всіх синодальних отців присягу про збереження таємниці. Відтак Синод розпочав своє діяння. На першу сесію Синоду Єпископів було винесено кілька важливих питань, зокрема про синодальне діяння в умовах карантину та про душпастирське планування в Церкві на ближчу і дальшу перспективи.

Блаженніший Святослав, аналізуючи синодальне діяння минулого року, зазначив, що цей досвід був успішним, про що свідчать, зокрема, схвальні відгуки з Апостольської столиці. Утім, зважаючи на продовження пандемії та пов’язаних з нею карантинних обмежень, Глава УГКЦ запропонував змінити часовий формат синодального діяння, провівши цьогорічний Синод Єпископів впродовж кількох окремих онлайн-сесій.

Окрему увагу перша сесія Синоду Єпископів УГКЦ присвятила питанню душпастирського планування на період до 2030 року. Підсумки праці робочої групи, яка впродовж останніх двох років підготовляла це питання, представив її голова високопреосвященний владика Борис Ґудзяк, митрополит Філадельфійський. Синодальні отці погодилися з доповідачем щодо необхідності розвивати культуру християнської близькості в межах церковної спільноти, забезпечувати духовний супровід, відкритість і прозорість як характерні ознаки цієї близькості, а також витривало працювати над зціленням духовних ран і травм народу. Владики підкреслили, що подальші зміни в УГКЦ слід здійснювати в ключі «душпастирського навернення», яке має охопити всіх членів церковної спільноти: єпископів, духовенство, богопосвячених осіб і мирян.

Перший етап регіональних зустрічей

Беручи до уваги минулорічний досвід синодальної діяльності, цього року владики також були поділені на чотири групи для регіональних зустрічей:

Північна Америка – США і Канада;
Південна Америка та Австралія – Бразилія, Аргентина, Австралія;
Західна та Центральна Європа – Франція, Великобританія, Італія, Німеччина, Польща;
Україна.

Зустріч перших трьох груп синодальних отців тривала 11-13 травня, а єпископів з України відбулася 26 травня.

В ході цієї регіональної зустрічі кожен правлячий єпископ мав нагоду представити свій досвід душпастирства в період пандемії, а також вказати на особливі виклики, які постають у його єпархії чи екзархаті. Завдяки цьому учасники Синоду могли докладніше розглянути локальний рівень душпастирського служіння, що допоможе в опрацюванні душпастирського плану для всієї УГКЦ на ближчу і дальшу перспективи.

Друга сесія

Друге сесія Синоду Єпископів УГКЦ відбулася 30 червня. Насамперед її учасники проаналізували програму цьогорічного синодального діяння та стан реалізації попередніх напрацювань і рішень. Основними темами цього засідання стали подальший розвиток Української Греко-Католицької Церкви та продовження опрацювання проєкту загальноцерковного душпастирського плану.

Зокрема, члени Синоду Єпископів УГКЦ наголосили на тому, що новий душпастирський план повинен враховувати обставини всесвітньої кризи, спричиненої пандемією Covid-19 та специфіку пасторального життя кожної єпархії/кожного екзархату УГКЦ в Україні та в усьому світі. На думку синодальних отців, це стосується передусім згуртування парафіяльних спільнот, запрошення вірних повертатися до храмів, переходу від онлайн-зустрічей до живого спілкування та участі у Святих Таїнствах, а також всебічного оновлення душпастирства в сучасних умовах. Окрім того, владики зауважили про необхідність узгодження нового душпастирського плану з натхненням, яке подає Святіший Отець Франциск для всієї Католицької Церкви, а саме – із його закликом до душпастирського навернення.

Другий етап регіональних зустрічей

Упродовж 30 серпня – 2 вересня відбувся четвертий етап синодальної діяльності 2021 року – другий цикл регіональних зустрічей із єпископами з Північної Америки (30 серпня), із Південної Америки та Австралії (31 серпня), із Західної та Центральної Європи (1 вересня) та з України (2 вересня).

Цього разу члени Синоду Єпископів УГКЦ дискутували над канонічними та літургійними питаннями, а також обговорили документи щодо формації кандидатів до священства та постійної формації священників. Окремими пунктами стали обговорення оновленої Концепції екуменічної позиції УГКЦ та подальше опрацювання душпастирської стратегії всієї Церкви на період до 2030 року.

Єпископи також розглянули Звіт синодальної комісії про роботу над новим перекладом Божественної Літургії св. Івана Золотоустого.

Третя і четверта сесії

Третя і четверта сесії Синоду Єпископів Української Греко-Католицької Церкви 2021 року відбулися впродовж двох днів, 28-29 вересня. Ці засідання стали підсумковими в цьогорічній діяльності Синоду.

Під час розгляду блоку економічних питань члени Синоду Єпископів УГКЦ мали нагоду заслухати Звіт Патріаршої курії за 2020 рік, а відтак Звіти про діяльність Місійного фонду УГКЦ, Загальноцерковного фонду священничої солідарності, Патріаршої фундації, Загальноцерковного збору пожертв «Андріїв гріш» та звіти інших структур і фундацій, заснованих Синодом Єпископів УГКЦ.

Серед нових документів синодальні отці затвердили Інструкцію про перебування священнослужителів поза межами своєї єпархії та в першому читанні чотири розділи Кодексу канонів УГКЦ: «Монахи та інші ченці і члени інших спільнот богопосвяченого життя», «Судочинство», «Дочасне майно Церкви» та «Ієрархічна структура УГКЦ», підготовлені Синодальною робочою групою. Відтак, з огляду на завершення терміну, передбаченого декретом та на зміну еклезіальної ситуації в Україні, було затверджено оновлену Концепцію екуменічної позиції УГКЦ. Окремо було прийнято документ, підготовлений Патріаршою комісією у справах духовенства, щодо напрямів підготовки кандидатів до священства.

Одним із основних моментів підсумкового засідання стало те, що синодальні отці прийняли текст посинодального послання на тему душпастирського планування УГКЦ на період до 2030 року. Текст був опрацьований на основі резолюцій робочої синодальної групи з опрацювання душпастирського плану на період до 2030 року, яку очолював високопреосвященний владика Борис Ґудзяк.

Крім того, було взято до уваги Звіт про стан суддівства в Українській Греко-Католицькій Церкві (представив архиєпископ і митрополит Львівський Ігор Возьняк), Звіт про діяльність Душпастирської ради (презентував голова Душпастирської ради владика Кеннет Новаківський) та підсумок звітів про діяльність комісій і відділів патріаршого рівня (представив отець Андрій Хім’як, який виконує обов’язки Секретаря Синоду Єпископів УГКЦ).

Привітання цьогорічних ювілярів

На закінчення синодального засідання Отець і Глава УГКЦ, дотримуючись усталеної синодальної традиції, привітав цьогорічних ювілярів з нагоди чергових річниць їхніх уродин, священничих свячень або єпископської хіротонії. Своєрідним подарунком для всіх ювілярів став відеоролик з їхніми світлинами і традиційним многоліттям.

Завершився Синод Єпископів Української Греко-Католицької Церкви 2021 року спільною молитвою до Пресвятої Богородиці. У ній члени Синоду поручили один одного, своїх вірних, духовенство, монашество і весь український народ, під опіку Матері Божої та всіх святих і праведних української землі.

Наступний Синод Єпископів УГКЦ було вирішено провести в липні 2022 року в м. Києві. Його головною темою буде «Синодальність і соборність: досвід Української Греко-Католицької Церкви».