Кожне слово молитви — це двері чи віконце в небо

Протягом усього християнського життя молитва є способом поспілкуватись з Богом, розповісти йому про свої біди, радощі чи проблеми. Молитва як спілкування з Господом є надзвичайно сильною, але ще сильнішою вона є, коли у гурті моляться діти.

З 14 по 24 липня 2014 року в с. Осмолода, Рожнятівський р-н, відбувся 13-ий щорічний табір «Стежками митрополита Андрея», організатором якого є Рівненський деканат Луцького екзархату.

Півсотні дітей, які за десять днів стали однією родиною, їхали з табору з сумними усмішками і тримаючись за руки – кожен знайшов свого нового друга, з яким розділив цей чудовий час. Задоволеними залишились усі – і найстарші (14-16 років), і наймолодші (7-13 років). Для кожної вікової категорії дітей формувався окремий загін, в якого було по двоє вожатих. Юні християни зацікавлено слухали проповіді, гутірки про життя Андрея Шептицького та грали в різні ігри.

Було надзвичайно дивно спостерігати за дітьми в час Служби Божої в один з днів. Після прочитання Євангеліє, в своїй проповіді отець Іван, настоятель храму апп. Петра і Павла в м. Здолбунові, звернувся до дітей з проханням молитись за мир, спокій і благополуччя. Молитись так щиро, наче вони в церкві востаннє. По закінченню проповіді церква ожила. Усі дітки, як ті, що засинали на ходу, так і ті, що ловили гав, почали впевнено, не соромлячись, взивати до Господа у своїх молитвах. Храм наповнився такою любов’ю і теплом, що описати відчуття, які захоплювали на той момент, не можливо. Саме цього вчить табір – говорити з Богом, навертати дітей до Господа, адже саме дитячі молитви мають найбільшу силу.

Інформацію подала Куруц Іванна, парафіянка храму Вознесіння Господнього м. Дубна. Світлини підготувала Струк Соломія