Лист владики Донато Оліверіо, Єпископа Лунгро для італо-албанців в континентальній Італії, до Синоду Єпископів УГКЦ

Ваше Блаженство! Високопреосвященні та преосвященні владики!

Від імені Президента Італійської Єпископської Конференції кардинала Анджело Баньяско та італійських єпископів з приємністю передаю вітання Блаженнішому Святославові та учасникам Синоду Єпископів УГКЦ, які зібралися на засідання з метою поліпшення функціонування Церкви, щоб удосконалюватися у веденні вірних дорогою спасіння і в збереженні своєї традиції та власної ідентичності.

Своєю присутністю, яка є знаком єпископського сопричастя, прагну виявити близькість і співпереживання Церков в Італії, що єднаються в молитві і братній любові з приводу ситуації у вашій країні. Як вам відомо, провід Італійської Єпископської Конференції, відповідаючи на заклик Святішого Отця, провів в усіх італійських єпархіях у першу неділю посту, 9 березня цього року, особливу молитву за мир в Україні, «щоб різні частини країни зуміли докласти всіх зусиль, щоб подолати непорозуміння і щоб будувати спільне майбутнє України. Водночас італійські єпископи закликають міжнародну спільноту підтримати всі ініціативи, що сприятимуть миру та злагоді» (Комунікат проводу Італійської Єпископської Конференції).

Як тоді, так і сьогодні молитва, до якої італійські єпископи закликали всіх вірних, «має бути також явним знаком близькості з чисельною спільнотою українців в Італії, котрі, звісно, турбуються про долю своїх рідних в Україні. Було створено також робочу групу з представників різних європейських Карітасів, включно з італійським Карітасом, котрі роками працюють в країні з різними програмами підтримки для населення України» (Там само).

Італійська Церква з великою увагою стежить за життям і справами Української Греко-Католицької Церкви, що зазнає страждань у цей важливий для українського народу історичний момент, але рішуче налаштована й працює над тим, щоб славити милосердного Господа, котрий у своєму Провидінні покликав її до життя, провадить та підтримує.

Єпископи та вірні Італії прихильно прийняли чисельних українців – греко-католиків, котрі останніми роками виїхали до Італії, та в межах своєї компетенції проявили солідарність, надаючи іммігрантам можливість організуватися в церковні спільноти. Таким чином українців можуть підтримувати власну літургійну та духовну традицію, отриману від Бога як дар, котрий потрібно зберігати та примножувати, щоб давати свідчення братам-італійцям, які їх приймають, взаємно збагачуючись в єдності Церкви. Українська спільнота в Італії є однією з найбільших серед іммігрантів, вона налічує близько 230 тис. осіб, 46 відсотків з яких становлять жінки, а 30 – молодші за 18 років. Шістдесят два відсотки українців в Італії є на постійному перебуванні, тобто присутні в Італії більше ніж 5 років. Більшість із них православні. Вірних католиків налічується близько 50 тисяч, якими опікуються 55 священиків, переважно греко-католики. Серед цих священиків є 26 капеланів, 8 парафіяльних сотрудників, 2 ректори, 1 адміністратор, 8 священиків-студентів та 7 священиків, котрі допомагають під час недільних Богослужінь. В Італії існує 143 спільноти, в яких раз на місяць (у неділю) відбувається Божественна Літургія українською мовою для вірних з України. В інших 30 спільнотах Служби відбуваються на великі свята (Різдво, Пасха). Італійська Церква прийняла для пасторального служіння також 5 одружених священиків та уклала з ними угоду про служіння. Крім того, вона продовжила угоду про служіння тих священиків, котрі перебувають в Італії більше від 9 років. Провід Італійської Єпископської Конференції, Єпископська комісія для мігрантів та Фундація «Мігрантес» готові переглянути також інші вимоги та прохання.

У деяких єпархіях було засновано «персональні парафії» (наприклад, Святих Сергія і Вакха в Римі), ректорські церкви (зокрема, Святого Михаїла в Болоньї) чи капеланії (у Флоренції та Наварі) для вірних українців – греко-католиків. Особливу увагу в цих спільнотах приділяють катехизі з підготовкою до Святих Таїнств втаємничення та подружжя.

Фундація «Мігрантес», яка в Італійській Церкві відповідає за католицькі спільноти іммігрантів, нещодавно видала перекладену з української мови книжку, в якій зібрані драматичні листи дітей українських матерів, котрі емігрували в пошуках роботи до Італії чи Іспанії, головно для догляду за особами похилого віку (Далекі діти. Сповіді, думки, судження і біль дітей українських матерів-іммігранток, Видавництво TAU, 2014). Фундація «Мігрантес» у 2012 році створила також фонд для повернення на Батьківщину останків іммігрантів, які трагічно загинули або залишилися самотні. За останні 3 роки в Україну було відправлено тіла 30 українців середнього віку з України, переважно жінок, котрі померли від раку.

Його Еміненція Президент Італійської Єпископської Конференції разом з єпископами висловлюють вдячність Божому провидінню за цю благодатну присутність, яка принесла в Італію віяння свіжої та щирої віри і яка збагачує Італійську Церкву своїми дарами та спадщиною східного католицького християнства.

Як єпископ візантійської єпархії Лунгро для італо-албанців в континентальній Італії, я без вагань та з великою радістю прийняв доручену мені місію і можливість взяти участь у цьому важливому зібранні найбільшої Східної Католицької Церкви у світі.

Єпархія Лунгро, пасторальний провід якої мені доручений, складається з вірних християн візантійського обряду, нащадків вихідців з Албанії, котрі в XV ст. внаслідок нашестя мусульман змушені були покинути Батьківщину, щоб вижити та бути вільними християнами. Протягом п’яти століть залишаємося вірними переданню отців, і в країнах поселення розмовляємо албанською мовою та визнаємо католицьку віру в греко-візантійській традиції, представляючи в Італії Церкву, яка вже дихає двома легенями.

Лунгрська Церква дякує Господеві, що мала за честь приймати в себе великого ісповідника й отця Української Греко-Католицької Церкви Йосифа Сліпого. У нас побував також кардинал Любомир (Гузар), котрий очолив Божественну Літургію в нашому катедральному соборі в 2006 році з нагоди 25-річчя єпископської хіротонії мого попередника. А в 2008 році на нашому щорічному єпархіальному Соборі виступив із доповіддю на тему екуменізму всесвітліший отець Іван Дацько. Сподіваємося, що з нагоди століття від заснування нашої єпархії, яке виповниться в 2019 році, до нас завітає Його Блаженство Святослав (Шевчук).

З великою увагою та зацікавленням спостерігаємо за вашою Церквою і воздаємо хвалу Господеві за добрі діла, що здійснюєте на славу Божу і на підтримку паломницького люду, і ми б хотіли мати ще більше нагод до спільної праці. Зокрема, могли б сприяти в поширенні вашого похвального Катехизму «Христос – наша Пасха», який готується до друку італійською мовою, пристосувавши його до потреб нашої місцевої традиції. Крім того, можна було б співпрацювати на екуменічний ниві, у питанні єдності, якої так прагнуть наші вірні, у конкретних реаліях наших парафій, – лабораторій екуменізму, – виявляючи бажання і докладаючи зусиль, щоб повернутися до християнства часів св. Володимира, коли Церква була єдиною та неподільною, щоб світ увірував і мав мир.

+ Донато Оліверіо,
Єпископ Лунгро для італо-албанців
у континентальній Італії