Любов та пошана – підвалини діалогу

Про екуменічний та міжрелігійних діалог говорив Святіший Отець, приймаючи на аудієнції у Ватикані учасників зустрічі, присвяченої 50-літтю від дня смерті кардинала Авґустіна Беа.

«Стосунки з юдаїзмом, єдність християн, свобода совісті та віросповідання – це лише деякі із головних тем, які також і сьогодні є надзвичайно актуальними», – мовив Папа Франциск, приймаючи у четвер, 28 лютого 2019 р., на аудієнції в апостольському палаці учасників зустрічі, присвяченої 50-літтю від дня смерті кардинала Авґустіна Беа, видатного бібліста та першого очільника Папської Ради Сприяння Єдності Християн, зазначивши при цьому його великий вклад у праці над деякими документами ІІ Ватиканського Собору.

Вшанування пам’яті кардинала Беа

Подякувавши кардиналу Курту Коху за слова привітання, сказані на початку зустрічі, Святіший Отець відзначив зусилля Центру студій юдаїзму імені Кардинала Беа, що у співпраці із Папською Радою Сприяння Єдності Християн, Папським Біблійним Інститутом та Центром студій християнства при Єврейському Університеті Єрисалиму, спрямовані на вшанування пам’яті кардинала Беа за допомогою ряду конференції високого рівня, аби, таким чином, наблизити сучасникам цю величну постать.

Глава Католицької Церкви зазначив, що кардинала Беа варто згадати не лише за те, що він довершив у своєму житті, але, перш усього, за спосіб, у який він це робив. Він є прикладом до наслідування у веденні екуменічного та міжрелігійного діалогу, зокрема, «родинного» діалогу між християнами та євреями. Папа пригадав, що Нахум Ґолдманн, Президент Світового Конгресу Євреїв, описав кардинала Беа трьома фразами: вирозумілий, сповнений людської доброти та сміливий. «Це три головні аспекти, які повинні бути притаманні тому, хто трудиться у справі примирення між людьми», – наголосив Папа Франциск.

Любов та пошана у діалозі

За словами Вселенського Архиєрея, кардинал Беа відзначався переконаністю у тому, що любов та пошана є головними засадами діалогу. Він стверджував, що пошана до інших вчить правильного способу пропонувати наші правди іншим. І справді, не існує правди поза любов’ю; а любов – це вміння прийняти і бути прийнятим, обійняти, зрозуміти.

Вказуючи на людську доброту, гуманність кадрила Беа, Папа наголосив, що мова йде про вміння творити узи дружби, які ґрунтується на братерстві, яке нас єднає як Божих дітей. Ці дві риси, – розуміння, яке приймає іншого, і доброта, яка творить зв’язки єдності, – були підсилені третім характерним аспектом, а саме – мужністю. Кардинал Беа мусів долати не одну перешкоду на шляху своєї праці задля діалогу, проте, не зважаючи ні на що, він прямував вперед, продовжуючи любити.

Коли йому казали, що час ще не дозрів, аби впроваджувати в життя запропоновані ним ідеї, то він спокійно відповідав: «Тоді, ми повинні допомогти їм дозріти». У справі єдності він не був ні оптимістом, ні песимістом, але – реалістом, який, з одного боку, розумів усі труднощі, а з іншого, був переконаним у необхідності відповісти на бажання Христа, щоб «усі були одно» (Ів. 17, 21).

Подяка викладачам та студентам юдаїзму

Далі Єпископ Риму підкреслив плідний шлях діалогу між католиками та євреями, пройдений після смерті кардинала Беа його послідовниками. На цьому шляху одним із важливих моментів стало заснування Центру студій юдаїзму при Папському Григоріянському Університеті. Папа Франциск подякував викладачам і студентам, які відважно та з посвятою розпочали дослідження юдаїзму, посвятивши цьому час та зусилля. Окрема подяка прозвучала на адресу викладачів-євреїв із Єврейського Університету Єрусалиму, які співпрацюють із Центром. «Діалог слід здійснювати двома голосами, а свідченнями єврейських і католицьких викладачів, які навчають разом, вартує значно більше, ніж багато промов», – мовив Єпископ Риму.

Міжрелігійний діалог сьогодні

До сьогодні єврейсько-християнський діалог розвивався, здебільшого, у середовищі спеціалістів. Проте, сьогодні не вистарчає лише поглиблювати знання одні про одних, але необхідно також поширювати плоди діалогу, щоб він зміг стати плідною можливістю для всіх. «Дружба і діалог між євреями і християнами насправді покликані вийти поза межі наукової спільноти. Було б добре, наприклад, якщо б у цьому ж місті рабини та парафіяльні священики працювали разом, з їхніми спільнотами, на служінні страждаючому людству, розвиваючи шляхи миру та діалогу з усіма», – мовив Папа, бажаючи, щоб фахові дослідження членів Центру та особисті зв’язки дружби між євреями та християнами стали плідним ґрунтом, де б могла вкорінюватись дедалі більша єдність.