Людиною року на Тернопільщині став митрополит УГКЦ Василій (Семенюк)

Вчора, 17 лютого, архиєпископ і митрополит Тернопільсько-Зборівський Василій (Семенюк) був представлений до номінації у конкурсі «Людина року на Тернопільщині» 2018. Громадські організації висунули кандидатуру архиєрея, зважаючи на його заслугу у розбудові Марійського духовного центру Зарваниця (Теребовлянський район). Усіх лауреатів було 11.

Як повідомляв «Терен», цього року журі назвало 11 лауреатів конкурсу. Серед них – Ярослав Гав’янець, «кіборг», захисник Донецького аеропорту, Юрій Березовський, керівник ПП Агрон», Василь Дунець, поет, композитор, Андрій Крисоватий, ректор ТНЕУ. Лауреатами конкурсу також стали Тарас Радь – майстер спорту міжнародного класу, чемпіон з біатлону Параолімпійських ігор, владика Василій (Семенюк), архиєпископ та митрополит Тернопільсько-Зборівський УГКЦ, Олег Снітовський, власний кореспондент Українського національного інформаційного агентства Укрінформ, заслужений журналіст України. У переліку нових лауреатів конкурсу «Людина року 2018» і Віктор Твердохліб – головний експерт зі спеціальності «урологія» Тернопільської університетської лікарні, Михайло Тимошик, громадський діяч, фітотерапевт Марія Тройчак, священик, волонтер Олексій Філюк.

Під час нагородження був презентований біографічний ролик про митрополита Василія:

Конкурс «Людина року» заснований на Тернопільщині у 2001 році спортивно-мистецьким та духовним центром «Моя Україна» і редакцією всеукраїнської незалежної громадсько-політичної газети «Вільне життя».

Для участі в конкурсі державні установи, відомства та громадські організації за підсумками року подають кандидатури на розгляд спеціальної комісії, яка й визначає номінантів.

Біографічні відомості:

Владика Василій (Семенюк) народився 2 серпня 1949 року в селі Дора на Івано-Франківщині у родині Марії та Петра Семенюків. З молодих літ він присвятив своє життя служінню переслідуваної у СРСР Українській Греко-Католицькій Церкві. Навчаючись в духовній семінарії, він свідомо обрав фактично нелегальне становище, постійну небезпеку нагляду та арешту з боку комуністичних спецслужб.

22 грудня 1974 року митрополит Володимир (Стернюк), висвятив його на священика, а вже через рік призначив «опікуном» зруйнованого відпустового місця у селі Зарваниця, де таємно збиралися на молитву віруючі переслідуваної Церкви. З цього моменту розпочинається найважливіша справа життя отця Василія Семенюка – відбудова святині чудотворної Зарваницької Богородиці. Одночасно ієрей стає ректором підпільної духовної семінарії з якої згодом вийшло чотирнадцятеро молодих священиків підпільної Церкви. У 1989 році – в час розпаду СРСР – митрополит Володимир (Стернюк) скеровує на Тернопільщину для легалізації Церкви одинадцятьох священиків на чолі з отцем Василем Семенюком.

У 1990 р. о. Василя призначають ректором Тернопільської вищої духовної семінарії імені Патріарха Йосифа Сліпого, яка була створена на базі його підпільної семінарії. У 1993 р. він стає протосинкелом новоствореної Тернопільської єпархії. 10 лютого 2004 р. Папа Римський Іван Павло ІІ затвердив рішення Синоду Єпископів УГКЦ та призначив о. Василя Семенюка єпископом-помічником Тернопільсько-Зборівської єпархії. У 2006 р., владика Василій був призначений єпархіальним єпископом.

У 2011 р. Тернопільсько-Зборівську єпархію піднесено до рангу архиєпархії та створено Тернопільську митрополію. 22 грудня 2011 р., у катедральному соборі Тернополя Блаженніший Святослав, Глава УГКЦ, увів владику Василія (Семенюка) на митрополичий престол. Нині він очолює Тернопільсько-Зборівською архиєпархією, опікується Бучацькою єпархією та є адміністратором Кам’янець-Подільської єпархії. Тернопільсько-Зборівська архиєпархія під управлінням архиєпископа Василія (Семенюка) є найбільшою релігійною організацією на території Тернопільської області.

Попри всі численні обов’язки, митрополит Василій не залишає відбудови святині у Зарваниці, яка нині належить до «Марійського зв’язку» що об’єднує 20 найвизначніших богородичних святинь Європи. З перших років незалежності України одна по одній з’являються споруди на прославу «Цариці Поділля». Невтомність митрополита та його особиста посвята надихає багатьох представників влади та жертводавців долучитися до відбудови цього святого місця. Так постають величний Собор Зарваницької Богородиці з підземною церквою та дзвіницею, Надбрамна Церква Благовіщення, Церква Пресвятої Євхаристії, Храм Хатини Пресвятої Богородиці у Назареті, Хресна Дорога Спасителя та комплекс «Українського Єрусалиму». Щорічно під час великої прощі Зарваницю відвідують сотні тисяч паломників, високі церковні та державні достойники. Стало вже доброю традицією що високі представники церков Європи прибувають на цю прощу засвідчити свою підтримку українському народу. Прочани приходять до цього святого місця протягом цілого року. Особливими є професійні прощі, які для окремих осіб стають нагодою вперше відкрити для себе Бога. Зарваницьку ікону пошанував і Святійший Отець Франциск Папа Римський, який на площі Святого Петра у Римі з нагоди 150-тирічного коронування святині повторно наклав на неї корони.

Зарваницька Богородиця тримає під своїм покровом увесь Подільський край. Під Її могутній покров віддав своє священиче покликання і митрополит Василій Семенюк. Про це свідчить його архиєрейський герб, у центрі якого – Пресвята Богородиця Зарваницька. Нехай це стане прикладом для усіх вірних наслідувати його у синівській довірі до Матері Божої.