«Мати гроші — це не мета Церкви. Її завдання — мати засоби для реалізації служіння», — Митрополит Володимир (Війтишин)

Архиєпископ і Митрополит Івано-Франківський Володимир (Війтишин) був патріаршим економом тривалий період, за який зміг реалізувати та здійснити одні з найважливіших проектів і завдань для нашої Церкви. Днями Блаженніший Святослав призначив новим патріаршим економом Церкви о. Любомира Яворського, який був заступником керівника Департаменту військового капеланства. Отож, про здобутки, завдання та виклики, з якими зіштовхується патріарший економ — далі в розмові з Митрополитом Володимиром (Війтишином).

“МЕНІ ДОВЕЛОСЯ БУТИ ПАТРІАРШИМ ЕКОНОМОМ 14 РОКІВ”

– Владико, нещодавно призначили нового патріаршого економа, яким ви були багато років. Які ваші відчуття з цього приводу?

– Мені довелося бути патріаршим економом 14 років. Мене покликав Блаженніший Любомир як молодого єпископа. Ще не минуло року як я був призначений єпископом-помічником до Коломиї. Я казав Блаженнішому, що не можу йому відмовити, але якщо ви знайде когось іншого, то я з радістю передам ці обов’язки.

За цей тривалий період наша Церква активно розвинулася, відбулося повернення осідку Глави УГКЦ до Києва. Тепер тут, у Києві, є головний осідок, діє Глава Церкви і його курія. Отож, звісно, що і патріарший економ, і економат має бути в Києві.

“ЕКОНОМАТ Є ЧАСТИНОЮ ЄДИНОЇ ЦЕРКВИ, В ЯКІЙ МИ ВСІ РАЗОМ СПІВПРАЦЮЄМО”

– На ваш погляд, які фундаментальні здобутки були?

– Коли ми говоримо про економат, то не варто виокремлювати його певні досягнення. Адже економат є частиною єдиної Церкви, в якій ми всі разом співпрацюємо. Наприклад, він брав активну участь у переїзді Блаженнішого Любомира зі Львова до Києва, до Княжич, створення Патріаршого дому у Львові, а також Патріаршої курії в столиці. У всіх тих починаннях ми були залучені. Окрім цього, була налагоджена робота економів нашої Церкви в Україні. Ми старалися раз на квартал зустрітися і зробити спільну економічну політику. Варто не забувати, що декілька десятків років тому УГКЦ взагалі нічого не мала. Тому надзвичайно багато було зроблено. Персонально не можна приписувати собі якісь досягнення, коли всі разом працювали над спільною справою.

“ДЛЯ СЛУЖІННЯ ЦЕРКВИ НЕОБХІДНІ ЗАСОБИ, ЩОБ РЕАЛІЗУВАТИ ПРОЕКТИ, ПРОГРАМИ”

– Як ви вважаєте, яке значення має економічна складова в житті Церкви? Для чого їй економат, кошти?..

– Мати гроші — це не мета Церкви. Її завдання — мати засоби для реалізації служіння. Церква здійснює своє служіння для своїх вірних, для потребуючих осіб різних національностей і релігій, для суспільства загалом. Для цього необхідні засоби, якими потрібно реалізувати ті чи ті програми; тобто потрібні кошти, за які можна профінансувати певні проекти.

“В УГКЦ ЗАВЖДИ ВІРНІ ВІДГУКУЮТЬСЯ НА ПОТРЕБИ ЦЕРКВИ”

– На вашу думку, як би ви оцінили економічний стан (економічні можливості) УГКЦ загалом? Які завдання стоять перед новим патріаршим економом?

– Нам треба багато працювати, бо Церква надзвичайно швидко розвивається. Тож ми бачимо, що є потреби в забезпеченні пастирської праці для людей — це є і нове духовенство, і робота з молоддю, з родинами й сім’ями. Окрім цього, існують виклики, коли, наприклад, батьки перебувають десь на роботі закордоном, а вдома залишаються діти…

Тому Церква повинна забезпечити цю частинку в Україні, а також піти за тими батьками, якщо вони є за межами України, щоб певні речі робилися в Божому дусі та поклику.

Отож як ми можемо оцінити економічну складову нашої Церкви? Це вельми непросто… Адже, з одного боку, не зібрано якихось величезних матеріальних благ, але з іншого — маємо жертовних вірних, які завжди відгукуються на потреби Церкви. Наприклад, якщо громаді потрібно збудувати храм, то вона знайде кошти.

Саме тому навіть не йдеться про те, щоб зробити якісь економічні заощадження. Хоча, звичайно, резервний фонд мусить бути. У разі потреби ми маємо відповідні заклики та звертаємося до наших вірних — і ми це отримуємо.

“БАЖАЮ НАСТУПНИКУ ТЕРПЕЛИВОСТІ, СПОКОЮ ТА НАМАГАТИСЯ ЗАЛУЧАТИ ДО СПІВПРАЦІ БАГАТО ЛЮДЕЙ”

– Владико, що б ви побажали своєму наступнику?

– Я казав о. Любомиру, що я молився за нього, щоб він не відмовився (сміється. – Ред.). Не обов’язково, щоб економ був єпископом чи митрополитом. Така потреба була необхідною раніше. Адже ми від синодальної Церкви переходили до патріаршої. Синод Єпископів вибирав одного єпископа, який міг би заопікуватися церковними приміщенням, коштами. УГКЦ за період Блаженнішого Любомира Гузара змінила своє життя. Саме тому ми кажемо, що маємо патріархію, а також патріарший устрій, тож для цього потрібні відповідні структури…

Я бажаю своєму наступнику терпеливості, спокою, а також у своєму служінні намагатися залучати більше людей, щоб ми могли більше розуміти одне одного. Тоді краще і легше буде реалізовувати певні економічні процеси, які відбуватимуться.

Розмовляв о. Ігор Яців,
керівник Департаменту інформації УГКЦ