Майдан молитовний.

Із перших днів протесту Церква присутня на Майдані та з Майданом. Після насильницького розгону мирних мітингувальників 30 листопада і віднайдення прихистку в Михайлівському Золотоверхому соборі для багатьох українців Церква як інституція постала в іншому вимірі, хоча протягом всієї історії не припиняла бути живим і діяльним організмом. Коли проаналізуємо найскладніші етапи розвитку України, побачимо постійну присутність духовенства у Її житті. Отож Церква, як і тоді, так і тепер служить народу. Єдине, що примітно вражає у часі подій, котрі переживаємо, — об’єднання духовенства, представників різних конфесій у молитві за долю України.

Тут важливо, на мій погляд, акцентувати увагу на можливості ефективного міжконфесійного діалогу, що, безумовно, потрібно для зміцнення нашого внутрішнього духовного життя. Важливо, що сьогоднішній Євромайдан має молитовний характер. Поряд з політиками, громадськими активістами ми чуємо слово духовенства. Сьогодні на Майдані функціонує польова каплиця, постійно чергують священики. Чимало храмів приймають мітингувальників — частують і забезпечують нічліг. Постійна присутність священиків і семінаристів на Євромайдані в Києві чи Львові піднімає дух і спрямовує майданівців до ненасильницьких дій. Як суспільний феномен, Майдан черпає наснагу із духовних джерел. Не забуваймо, що Майдан — це кожна присутня людина, яка в непростих умовах шукає поради й розради. Найкращий спосіб — це сповідь, що лікує та збагачує душу. І це основна з потреб сучасного українства. Фото, на якому о.Костянтин Пантелей, керівник Відділу УГКЦ з душпастирства в пенітенціарній системі України, сповідає мітингувальницю, не лише пропонує поглянути на Церкву в іншому ракурсі, а й зрозуміти наше прагнення духовного першоджерела!

Юліана ЛАВРИШ

фото Владислава Мусієнко

Джерело: www.day.kiev.ua