Майдан не має права не перемогти, — єпископ Станіслав Широкорадюк

Все частіше перед кожним активістом чи просто громадянином, який симпатизує Майдану, постає питання – а що буде далі? Як рухатись і як міняти устрій у подальшому? Не менше подібні проблеми постають і перед духовними особами, які не лише беруть активну участь у протесті, а й намагаються встановити напрям, в якому варто рухатись вірянам. Про це та про загальні духовні тенденції України на зустрічі в Інституті філософії НАНУ у вівторок, 4-го лютого, розповів римо-католицький єпископ Станіслав Широкорадюк.

Для владики безсумнівним фактом є те, що українці мають право на протест, а Церква мусить підтримати народ, тому що треба реагувати на прояви зла. Але при цьому не треба зосереджуватися на революції в межах лише однієї вулиці, оскільки вона має охоплювати всі сторони життя.

«Тут постає питання, чи змінимось ми, коли все мине? Не можна вбивати не лише на вулиці Грушевського, а й в лікарнях, де постійно гинуть люди. Не можна й брехати у буденному житті, не можна давати хабара – це мають бути всесуспільні зміни. Давайте йти далі за межі Майдану, давайте робити християнство в нас самих, щодня», — закликав владика Станіслав.

Популярною темою для диспуту для християн за період майданування стало те, чи всі закони є від Бога і чи можна не коритись діючій владі. Однак подальші події довели, що такого роду дискусії є недоречними, коли вже є жертви протистояння. У такому випадку єпископ нагадав постулат Церкви: «Закон, який є неможливим до виконання, вже не є законом. До неможливого ніхто не є зобов’язаним – оскільки я не буду мати гріха в сумлінні».

Слухачі озвучили дані, що Майдан поділив Церкви на дві загальні категорії: церкворечників та пастирів. Відтак церкворечники – це ті служителі, які висловлюються в дусі «мир, дружба, кукурудза». Пастирям відведена роль активного соціального служіння та повного долучення до подій.

Єпископ Широкорадюк певен, що всі речі треба називати своїми іменами і саме тому зараз Всеукраїнська Рада Церков та релігійних організацій нерідко згадується як «безрадна рада». Показовим став приклад, коли всі високі служителі постарались потрапити на зустріч до Президента Віктора Януковича, а на наступний день, коли був аналогічний візит до опозиції, прийшли далеко не всі. Тобто вже за цим кроком можна розгледіти поділ і певні політичні перестороги духовних керівників.

Нагадаємо, що саме владика Станіслав Широкорадюк тоді запропонував опозиції відправитись на термінову зустріч в АП, після чого відправився на Майдан, аби пояснити людям, чому було зроблено такий крок без їхнього на те дозволу.

Обурило владику і те, що не відбулось ніякого дієвого засудження розгону Майдану в ніч на 30 листопада, окрім як спільної заяви від Церков.

«Я не можу прийти на Майдан і казати людям те, що відрізняється від того, що я казав парафіянам на службі. Але нерідко діє принцип «ти тут краще промовчи», аби не було негативних наслідків. Ми маємо піднімати свою «Східну Африку», проводити духовну роботу, аби люди не перебували в рабстві», — підкреслив він.

Єпископ пропонує повернутись до духовних змін, сконцентруватись на них та допомагати формувати людей, аби революція відбувалась і в серцях, щодня та всюди. Для цього, на його думку, треба повернути один день, який кожен віддаватиме Богу. За його словами, якщо Бог буде на першому місці, то все інше також стане на свої місця.

Окрім того, діюча влада, як він вважає, вже чотири рази допустила грубих помилок, не використовуючи досвід минулого: це не підписання Угоди з ЄС, побиття студентів, прийняття законів від 16 січня та підготовка нових законів. Але результату треба очікувати, тому що Бог зробить так, як буде необхідно.

«Те, що ми будемо молитись, не означає, що ми будемо тихими та покірними. Бог карає зло тим, що забирає розум і зло знов наступає на ті самі граблі. Однак є головний наслідок Майдану вже зараз – ми вже не так боїмось, як боялись раніше – вони роблять своє», — підсумував єпископ РКЦ Станіслав Широкорадюк.

Джерело: РІСУ