Митрополит Ігор: «Молитва – могутня зброя в руках того, хто щиро молиться до Господа»
10 липня 2016 року Високопреосвященний Архиєпископ і Митрополит Ігор відвідав з пастирським візитом парафію Матері Божої Неустанної Помочі (м. Львів, вул. Сніжна, 1).
З нагоди храмового празнику Митрополит Ігор звершив Божественну Літургію у співслужінні з ієромонахом Андрієм Раком, протоігуменом Згромадження Редемптористів та ієромонахом Віталієм Олещуком, настоятелем храму.
Завершився пастирський візит Чином освячення води та освяченням нової ікони Матері Божої Неустанної Помочі. Відтак, Митрополит Ігор благословив усіх вірних та культові речі освяченою водою.
Зазначмо, що напередодні у суботу ввечері, 9 липня, у цьому храмі відбулися молитовні чування, які очолив Преосвященний владика Володимир, Єпископ-помічник Львівської архиєпархії УГКЦ.
Слово Митрополита Львівського на 3-тю неділю по Зісланні Святого Духа
Рм. 5,1-10; Мт. 6,22-33.
Доброчесні отці та сестри,
Достойні молільники святої Церкви,
дякую вам, дорогі сестри й брати, достойні ченці та черниці, що маємо можливість у храмі зустрітися й спільно помолитися! Бо пам’ятаєте, що молитва – велика сила перед Богом, могутня зброя в руках того, хто щиро і з довір’ям молиться до Господа. Дуже важливо і одна із умов, яку проголосив сам Спаситель, щоб вірити в отримання того, що просимо в Бога: «І все, чого проситимете в молитві з вірою, одержите» (Мт. 21,22). Звичайно, потрібно розуміти про необхідні духовні дари для спасіння, найперше, а потім, усе інше: здоров’я, благословення у праці, навчанні, в подорожах тощо. На усе це необхідно глядіти очима віри, тобто, мати світлий розум. Бо, коли очі хворіють сліпотою, тоді людина обмежена в усіх своїх діяннях; подібно, коли розум засліплений гріховними бажаннями, трудно, щоб він провадив душу на дорогу спасіння та прислухався до Божої волі. Гріх затемнює розум, зранює духа, в такому стані неможливо діяти праведно, потрібно, насамперед каятися, миритися з Богом, а Господь завжди готовий прощати людині. Влучно навчає Учитель Церкви: «Немає жодного гріха, який би не покорився і не був переможений силою покаяння, або правдивіше, благодаттю Христовою» (св. Ів. Золот., Бесіда XXII на Мт п.5). Людині найбільше належить пильнувати свою душу, щоб вона перебувала в стані Божої ласки, тобто, щоб була вільна від тяжких гріхів. Коли б такий неблагонадійний стан душі на нещастя трапився, слід, працювати над звільненням душі від духовної в’язниці, від гріховних кайданів, бо це паралізує добру волю людини. У стані гріховної темряви людина тільки спотикатиметься, служитиме ворогові душі, потуратиме дияволові, ганятиметься за мамоною, віддалятиметься від Бога. Неможливо у лихому стані чинити добрих діл, сам Ісус Христос навчає: «Так кожне добре дерево родить гарні плоди, а лихе дерево – плоди погані» (Мт 7,17). Лише добре дерево життя приносить плоди гідні спасіння та вічної нагороди! Необхідно слідкувати за своїм життям, щоб не увійти в стан негідної залежності, не стати рабами гріховних пристрастей. Чим більше особа дозволяє собі духовних промахів, тим тяжче покинути такий стан, бо за тими лаштунками прихований злий дух, що трудиться над згубою душі.
Володіти багатством не означає згори служити мамоні, тобто, негідно жити. Бо, наприклад, Авраам, патріарх Яків, терпеливий Іов, багато інших, хоч були багатими людьми – не служили багатству, лиш Богові – багатство їм служило. Великі дари причиняються до спасіння, коли людина ділиться ними з іншими, допомагає ближнім, бачить їх у потребі й приходить з допомогою. Переконливі слова знаходимо у книзі Товита: «Милостиня від смерті вибавляє, вона усякий гріх очищає. Ті, що дають милостиню, проживатимуть у достатку» (Тов. 12,9). Вартує чинити таку милостиню, на яку нас вистарчає: матеріальну або духовну! Бо милостиня дуже пов’язана із милосердям, якого потребуємо усі від Бога та від ближніх. Цей рік, проголошений Святішим Отцем, як «Рік Божого Милосердя», може спричинити багато змін у тих душах, які щиро прибігатимуть до Господа, щоб зустрітися із милосердним Богом в різних аспектах людського життя. Тому, слід працювати над своїм спасінням, яке, як найбільше багатство, залишиться на вічність. Потреба одягу, їжі, даху над головою, пройде, минеться, а спасіння та вічна радість залишиться назавжди! Мимо споживацького способу життя в сучасному світі, що охоплює людство, знайдемо багато таких осіб, які чинять великі милостині, зберігають Заповіді Бога, чесно служать Богові та людям! А це усім можливо до виконання, щоб завоювати щастя у небі!
Молимося у церкві, у якій служіння несуть ченці редемптотристи. У десяту неділю після Воскресіння ГНІХ, ця спільнота святкує вшанування чудотворної ікони «Матері Божої неустанної помочі», яку Святіший Отець Пій IX віддав під опіку редемптористів в Римі у 1863 році. Ця назва присвоєна не тільки іконі, усе відноситься до особи пресвятої Богородиці, яка неустанно допомагає усім, хто звертається до неї за допомогою. Чому? – Бо вона наша Мати, яку Спаситель світу доручив людству в особі святого Івана Богослова. Саме, на хресті, під час виконання акту спасіння людського роду, Син Божий звернувся до своєї матері та присутнього апостола Івана словами: «… Жінко, ось син твій. А тоді й до учня мовить: Ось матір твоя. …» (Ів. 19,25-26). Усі ми стали синами та доньками небесної Матері, звідси, виникає необхідність – ставатися щирими дітьми, пам’ятаючи, що вона – наша найкраща Мати! З передання відомо, що ця ікона писана святим євангелістом Лукою.? Ікона МБНП просякнута наскрізь повчальним сюжетом, катехитичним характером. Зрештою, кожна ікона чи образ несуть зі собою повчальний зміст. Пречиста Марія тримає на руках Ісуса, яких оточують два ангели, що показують знаряддя мук та смерті Спасителя. Він в руках у Матері в таку трудну хвилю, хоч жахається, але безпечний, зрештою, як кожна дитина вірить у превеликі можливості своєї матері. Марія своїм поглядом шукає нас, вірних, щоб допомагати в ділі спасіння. Христос дивиться в безконечну далечінь, вказуючи поглядом, що за посередництвом Марії, навіть, у важких випробуваннях зможемо усе перемогти, бути безпечними духом й отримати щасливу далечінь – небо. Син Божий виявляє своє бажання, свою волю, щоб нам перебувати в руках Марії, бо вона – наша Ненька! Коли спотикнемося, якщо духовний ворог вкусить віддалене дитя Марії, вона готова лікувати наші рани, опікуватися нами та прийняти знову в свої обійми. Певна річ, що історія ікони та пояснення її значення описана багатьма авторами, що складають багатий зміст не однієї книжки. Ми роздумуємо коротко про значення ікони. Вистарчить, щоб довіряти своє життя усе більше й повніше небесній Матері, яка завжди любить своїх дітей, навіть тоді, коли вони невірні Богові, далекі від нього й ніби, своє життя протиставляють йому. Можливо, хтось із вірних Церкви не один раз віддалялися способом свого життя від Бога, а Марія не втрачала надії на покаяння та повернення її дітей. І це ставалося за її допомогою, за її невидимими стараннями. Багато про її невидиму місію спасіння дізнаємося у вічності. Необхідно мати в своєму помешканні цю ікону Богоматері, постаратися про такий же медальйон і носити з честю на своїх грудях! Треба з найбільшою увагою та повагою проказувати молитви на честь Марії, хоч би молитися на вервиці, співати Акафісти чи Молебні, що присвячені її святому імені. Хай Божа Мати допоможе нам скерувати наше життя так, щоб сповнювати заклик Христа: «Шукайте перше Царство Боже та його справедливість, а все те вам докладеться» (Мт. 22-33). Пресвята Богородице, виблагай миру та злагоди в нашій Україні та усьому світу!
+ Ігор
Митрополит Львівський, УГКЦ
10 липня 2016 р. Б. храм Матері Божої Неустанної Помочі, м. Львів
About The Author
