Митрополит Ігор: «Успіння Пресвятої Богородиці вчить нас прагнути Бога, линути думками до Нього, не боятися нашого найкращого Батька, який бажає нас усіх нагородити в небі!»

Успіння Богородиці Флп 2,5-11; Лк 10,32-42;11,27-28 (о. д-р Турконяк Р.) Морянці 28.08.2023.

Сьогодні гарне духовне свято присвячене пречистій Богородиці; хоч це ― празник Успіння Матері Божої, однак, не сумуємо, а радіємо, що Богородиця була взята з тілом у небо! Вона породила Ісуса, Сина Божого, носила його під своїм серцем, переживала й рятувала новонародженого від злобних рук царя Ірода. Годилася з волею Бога. І так вирішив Небесний Батько, щоб святе тіло Марії не зітліло в гробі, а було перемінене і замешкало в Царстві Небесному! Після приходу Святого Духа, святий апостол Петро відважно проповідував й сказав такі слова про Ісуса: «… [душа якого] не залишилася в аді і тіло його не побачило тління» (Ді 2,31). І тіло Богородиці не зазнало тління, його не знайшли в гробі. Перші проповідники про Марію, про її свято Успіння, переконливо стверджували, що вона з тілом була взята в небо. Перший текст про Успіння Богородиці та взяття тіла в небо, у своїй проповіді виголосив Теотекнос із Лівія. Згодом, інші вчені-проповідники переконували вірний народ про цей факт. Відносно виразу папи Пія XII – правдою віри є те, що Марія після закінчення земного життя була взята до неба з тілом та душею (енциклопедія). Ми з вами віримо, що Господь забрав тіло своєї матері Марії в небо, бо це пресвяте тіло носило девʼять місяців дитя у лоні, ― з неї народився Син Божий. Ми, як вірні нашої Церкви, не потребуємо глибоких теологічних пояснень, бо нам вистарчить віри. Знаємо, що Ісус Христос лікував словом, виганяв злих духів, помножував хліби, воскрешав померлих, ходив по воді, вознісся на небо з тілом тощо. Тому для Бога забрати тіло людини у небо, пресвяте тіло своєї матері Марії, не склало жодної трудності! Відомо, що сам Ісус Христос говорив про певні факти сили Божої: «… Для людей це неможливе, а для Бога все можливе» (Мт 19,26). Звичайно, що Марія прагнула у небо, щоб бути зі своїм сином, правдивим Богом; хоч вона, теж, бажала бути ще з апостолами та учнями Ісуса, аби для них стати розрадою та підтримкою у випробуваннях!

Чого нас навчає це гарне свято, присвячене Пречистій Марії? Вчить нас, щоб прагнути Бога, линути думками до нього, не боятися нашого найкращого Батька, який бажає нас усіх нагородити в небі!

Ми боїмося смерті, бо це ― дорога у незнайоме, хоч святий апостол Павло написав про небо: «… Чого око не бачило й вухо не чуло, і що до серця людини не приходило, ― те приготував Бог тим, що його люблять!» (1Кр 2,9). Спрямовуймо наше життя на дорогу постійної любові до Бога! Памʼятаймо, що каятися за вчинені провини, перепрошувати Господа, миритися з ним ― це, також, дорога любові до Небесного Батька!

Час завжди непевний, тим більше у нас, коли московія напала на Україну спочатку в 2014 році, а в 2022 вчинила масштабний напад. Ненависники вбивають усіх, хто попадається під руку, бо мета ворогів ― знищити український народ. Але ми просимо Бога, благаємо його, довіряємо, щоб захищав нас. На нього надіємося, він завершить війну! Наш народ, теж, не без гріха, тому дуже важливо перепрошувати Господа щоденно за свої гріхи та беззаконня нашого народу!

Тіло Марії не знайшли у гробі після поховання, бо відчинивши гробницю ― тіла не було…? Кожен і кожна народжені, після певного періоду життя на землі, знайдуться у вічності, ми з вами, теж, прямуємо у вічність. Через 10-20 років багатьох із нас уже не буде на землі, бо будемо у вічності, думаю, щасливі з Богородицею в небі. Там усі зустрінемося, не будемо переживати війни, хвороби, небезпек, трагедій тощо. Небо ― це стан любові для кожної особи; насолоди, радісних взаємин, любові Бога, спілкування з ним, з Богородицею, ангелами та усіма святими! Це ― більше від того, що написав святий апостол Павло, хто був взятий до третього неба за життя (пор. 2Кр 12,2). Навіть трудно видумати небесні розкоші, що очікують тих, хто вірний Богові, хто кається за вчинені беззаконня та зростає в любові до Бога і ближніх.

Сьогодні ми посвятили відновлений храм, де проводилися довгі ремонтні та відновлювальні роботи. Працівникам приходилося міняти багато несправних речей, які вичерпали свій термін придатності. Це створювало різні незручності в приписаних моліннях у храмі, але ви прийняли це, згодилися, бо розуміли ситуацію, яка склалася. Так, тут ще потрібно довершити певні роботи й це здійсниться, але сьогодні ми стоїмо в посвяченому храмі, в ньому прославляємо нашого Господа та пресвяту Богородицю! Для християн храм ― це найважливіше і найцінніше місце в їхньому житті! Щаслива та людина, у якої все життя повʼязане із храмом! Також, завжди памʼятаймо слова святого апостола Павла: «Чи не знаєте, що ви є Божим храмом і, що Божий Дух живе в вас? Якщо хто знищить Божий храм, того знищить Бог; адже Божий храм святий, а ним є ви» (1Кр 3,16-17).

Стараймося, щоб наше життя прямувало шляхом розбудови духовного Божого храму, ― не знищуймо його ніколи. А знищувати, означає чинити гріхи, які приносять шкоду божій духовній будівлі. Знаємо, коли б на нещастя гріх знайшов місце в нашій душі, у нашому храмі, тоді б швидко, через святий жаль за вчинений гріх, сповідаючись, вчинімо, щоб Божий Дух жив у нас! Хай Господь усіх вас благословить! Дякую всім за вашу участь у ремонті храму!

Пресвята Богородице, візьми в опіку всіх мешканців села Морянці та виблагай у Господа закінчення війни!