Молодь з Городка взяла участь у духовно-патріотичному таборі «Гуркало-2016»

24-29 липня цього року, біля підніжжя гори Парашка, поблизу села Корчин, що на Сколівщині, відбувся традиційний наметовий, відпочинковий, духовно-патріотичний табір «Гуркало-2016». Участь у таборі взяли понад 60 молодих людей з м. Городка. Духівником та організатором табору був отець Михайло Греділь, військовий капелан і адміністратор храму Благовіщення Пресвятої Богородиці м. Городок. Саме духовна і патріотична складова табору залишили в серцях юних українських патріотів море вражень та океан емоцій.

Увечері, 24 липня, провідник і духівник табору о. Михайло, разом із помічниками, вирушив до місця призначення, щоб розкласти табір та провести приготування до приїзду основної групи молоді. Зранку 25 липня, юнаки та дівчата почали свою подорож. Уже до середини дня вони приїхали в Корчин. Незважаючи на спеку, похід видався цікавим для всіх подорожуючих. Прибувши на місце, учасники розклали намети. Повечерявши, молодь ділилася враженнями першого дня табору.

Наступного дня, діти зайнялися облаштуванням галявини. Юнаки збирали хмиз та дрова для розведення багаття, дівчата допомагали кухареві готувати обід. День закінчився традиційним шикуванням, на якому учасники молились та співали гімн України. Вечірня ватра остаточно здружила молодь. Адже душа в компанії однодумців переходить в стан піднесення.

У середу, 27 липня, зранку відбулася Божественна Літургія. Після служби Божої, о. Михайло вручив нагороди людям, які брали активну участь у будівництві музею церкви підпілля. Після цього, бажаючі зібралися, щоб спільно підкорити гору Парашку. Для новачків у цій справі похід видався вражаючим. Чудові краєвиди Карпат закарбувалися в їхній пам’яті назавжди. На вершині, керівник табору вручив новачкам шеврони організції “Апостольська чота”, після чого учасники промовили молитву націоналіста. Під час неї у присутніх перехоплювало подих. Повернувшись до табору, всі повечеряли й знову розпалили ватру, біля якої співали патріотичні пісні.

Дуже повчальною була лекція про патріотизм, яку для таборровиків провів Іван Іванович Саган. Він ознайомив усіх присутніх з історичними подіями тих теренів, на яких базувався табір. Розповів про визвольну боротьбу, про карпатські криївки і про підпільну радіостанцію, яка знаходилась неподалік від гори Парашки.

Останній день у таборі одночасно був сповненим сумом та щастям. Після купання у водоспаді та відпочинку “Чота” вишикувалась для репетиції свята дня Незалежності. Його організація планує відсвяткувати з усіма почестями та виступами. П’ятниця стала хвилюючою для всіх. Пора прощання з наставниками, збирання наметів та очищення території. Подякувавши проводу руху, учасники вирушили до рідного міста Городка, де не одну годину ділилися враженнями з друзями та родичами.

Виховання патріота потрібне змалку, бо в майбутньому молодь буде покращувати свою державу, пам’ятаючи всі настанови, яких вона набула в дитинстві. Духовне збагачення було невід’ємною частиною табору, через його важливість у формуванні особистості. Правильною є цитата: “Єдиний правильний спосіб навчати – це подавати приклад”. І саме присутність священика, Свята Літургія, молитва патріота та щоденна молитва збагачувала духовний світ всіх учасників табору.