Монахині, котрі ведуть безперервне поклоніння Євхаристії вже 140 років

Католики вірять, що Ісус є реально та істинно присутній в Євхаристії. І одним із способів молитви та вияву любові до Нього є поклоніння Пресвятим Дарам – Євхаристійна адорація.

Згромадження Сестер-францисканок безперервної адорації провадить безперебійне поклоніння Ісусові в Пресвятих Дарах впродовж 140 років, попри пожежі, повені та спалахи грипу.

Свій початок це монаше згромадження бере від 1849 року, коли кілька баварських жінок заснували чин Сестер св. Франциска у Мілвокі, штат Вісконсин у США, з метою поширювати Євангеліє серед іммігрантів з Німеччини. У 1856 році вони почали допомагати місцевій семінарії, однак згодом ця робота стала для них надто виснажливою. Не маючи змоги поєднувати занадто багато обов’язків із монашим молитовним життям, кілька засновниць покинули згромадження.

Сестри, що залишились, вирішили змінити фокус своєї місії і переїхали до м. Джеферсон у 1864 році, а в 1871 – до новоутвореної Єпархії Ла-Кросс у Вісконсині, надалі шукаючи своєї місії.

У 1873 році настоятелька прийняла рішення, що робота в семінарії – це не правильний шлях для них. Тому вона сказала сестрам залишити цю працю і знайти іншу, яка дозволить більше зосередитись на Євхаристійній адорації. Не всі сестри погодились, тому відбулось ще одне розділення: частина відійшли, утворивши нову групу під назвою «Сестри св. Франциска Асизького», а ті, що залишились взяли собі нову назву – «Сестри-францисканки Євхаристії».

Однак своє справжнє покликання – безперервне поклоніння Євхаристії – вони віднайшли аж у 1878 році. Монахині постановили, що як мінімум двоє сестер будуть молитись перед Євхаристією 24 години на добу, 7 днів на тиждень, 365 днів в році. Що б там не було. Безтерміново. Вони востаннє змінили свою назву, яка відображає їхнє покликання – Сестри-францисканки безперервної адорації.

Вони розпочали безперервне поклоніння рівно об 11:00 год. 1 серпня 1878 року і від того часу не переривали його.

Незважаючи на різноманітні перешкоди, сестри не зупинялись. У 1923 році спалахнула пожежа в суміжньому будинку. У 1965 році їхній будинок затопила повінь. Вони пережили спалахи грипу, жахливі шторми та війни. Однак, не переставали молитись.

Враховуючи те, що кількість покликань до їхнього згромадження значно зменшилась, сестрам довелось внести певні зміни. У 1997 році, після 119 років безперервної адорації, сестри звернулись по допомогу до місцевої спільноти, і тепер нести служіння їм допомагають миряни-волонтери.

Тож, адорація триває. Вважається, що ця молитва є найбільш тривалою безперервною молитвою у США.

Під час молитви сестри зосереджуються на молитві за хворих і страждаючих. Впродовж останніх десятиліть вони піднесли молитви за щонайменше 150 тисяч осіб. Як інформує ChurchPop, на вебсорінці згромадження є форма, заповнивши яку можна подати прохання про молитву.