На парафії УГКЦ у Козовій встановили герби Галицьких митрополитів та пам’ятну таблицю на честь Андрея Шептицького

У неділю, 28 червня, у райцентрі Козова на Тернопільщині відзначали одразу три свята – 575-річчя міста, День Конституції та День молоді. Але насправді свят було чотири. Адже саме цього дня на парафії греко-католицького Успенського храму освячували унікальні речі. Унікальні не лише для прихожан цієї церкви, парохів та козів’ян, а й для усієї України. Бо де ще ви побачите герби галицьких митрополитів на церковній брамі та пам’ятну таблицю на честь Андрея Шептицького на дитячому майданчику на території храму? А у нас це все є. Я не помилилася, саме у нас. Бо те, що зробили на парафії священики о. Михайло Забанджала та о. Василь Баглей, залишиться для Козови на віки.

Якщо говорити церковними термінами, то цього дня, одразу після ранкової Святої Літургії, відбувався чин освячення пам’ятної таблиці на честь 150-літнього ювілею митрополита Андрея Шептицького та гербів галицьких митрополитів, які пов’язані з Козовою – владик Йосифа Шумлянського, Сильвестра Сембрантовича і, звичайно ж, Андрея Шептицького. Кожен із цих митрополитів зробив якусь свою добру справу для козівського храму, про це є відповідні написи на дошці під гербами. А якщо передавати враження від цього освячення, то треба було просто бачити довгу процесію, що виходила з церкви, усі ці усмішки і щасливі очі людей, які усвідомлювали історичність моменту. І що цікаво, у часі ця подія тривала недовго. А от відчуття свята і чогось незвичайного живе і досі.

Як розповів о. Василь Баглей, ідеї козівських священиків подивували навіть бувалих у бувальцях майстрів.

– Можу сказати, що у греко-католицьких парафіях по всій Україні такого ще ніхто не робив. Герби при вході – це було нове і нетипове навіть для майстрів, – зазначив парох. – Вони дивилися на ескізи, розпитували, для чого це, що це буде. Тепер звичними є замовлення на кшталт фігури гладіатора для саду. А от герадильдика, шляхта – такі поняття були фактично знищені радянською владою. Тож ця ідея подивувала каменярів. Але з Божою поміччю нам вдалося здійснити свій задум досить швидко – за якихось три місяці. Авторські роботи, звісно, коштували дорого. Але і тут Бог допоміг – гроші дали два меценати, які вирішили залишитися невідомими. Отож ми замовляли камінь зважаючи насамперед на якість — щоб був легкий і міцний. У Бережанах купили граніт для таблиці, а в Теребовлі – пісковик для гербів. До речі, теребовлянський пісковик є унікальним, більше його немає ніде. Хоч задум був доволі спонтанним, вдалося усе, як запланували. До роботи долучилися також активні парафіяни – вони здійснювали монтаж, перевезення та встановлення таблиці і гербів.

Ось така краса була створена у нас в Козові за активної участі багатьох талановитих людей. Але, як наголосив о. Василь, справа не лише у красі.

– Насамперед, ідеться про виховний аспект. Герби – це ідентифікація людини. Як учить нас відомий афоризм, хто не пам’ятає свого минулого, не вартий майбутнього. Зверніть увагу на таблицю на честь Шептицького. На ній цитата митрополита Андрея: «Батьки, пам’ятайте: з-поміж усіх скарбів світу найбільшим скарбом є християнське виховання Ваших дітей». Дитячий майданчик – це рекреаційна зона. Батьки прочитають ці слова і отримають імпульс до застанови. Сита, добре вдягнена, освічена дитина – це дуже важливо. Але християнське виховання є найважливішим. Бо без Бога немає нічого.