На священика Коломийсько-Чернівецької єпархії УГКЦ накладено кару Великої екскомуніки

Всечеснішому духовенству, мирянам Коломийсько-Чернівецької єпархії та всім вірним УГКЦ повідомляємо, що:

Отримавши правдоподібну інформацію про злочин священика Коломийсько-Чернівецької єпархії УГКЦ Руслана Ваврика 26 травня 2016 року Божого місцевим ієрархом було започатковане вступне слідство. В процесі досудового слідства були встановлені певні факти злочину священика Руслана Ваврика. Відповідно до вимог діючого законодавства правопорушник був законно попереджений із наданням відповідного часу для розкаяння та поправи. Після безкорисного завершення часу на попораву було прийнято рішення діяти через карний процес. 13 вересня 2016 року Божого Церковний Трибунал Коломийсько-Чернівецької єпархії УГКЦ розпочав карний процес над священиком Коломийсько-Чернівецької єпархії УГКЦ Русланом Вавриком. Карний процес відбувався відповідно до приписів чинного законодавства та обвинуваченому були надані всі права, не виключаючи можливість безпосередньо брати участь у процесі. Колегія суддів даного Церковного Трибуналу, зважаючи на правові і фактичні аргументи, 6 червня 2017 року Божого винесла остаточний вирок на першому ступені судочинства, згідно якого священика Руслана Ваврика визнано винним у порушенні канонів Кодексу Канонів Східних Церков, а саме:

Священик Коломийсько-Чернівецької єпархії УГКЦ Руслан Ваврик вийшов з-під юрисдикції Католицької Церкви (пор. канон 1437 ККСЦ) та уклав заборонене подружжя (пор. канон 1453 § 2 ККСЦ ).

За порушення вищевказаних канонів Церкви УГКЦ на Руслана Ваврика накладено покарання великої ескомуніку та позбавлення духовного стану.

У вироку, згідно з каноном 1309 ККСЦ зазначено, що “хто вважатиме себе покривдженим даним вироком має право протягом 15 днів від моменту повідомлення апелювати до апеляційного Трибуналу”. Однак, у визначений час апеляції не було подано і відповідно до законодавства справа переходить у стан осудженої речі, а вирок до виконання.

Згідно з приписами канонів 1434, 1431 ККСЦ, покараному великою екскомунікою заборонено приймати Таїнство Євхаристії, брати участь у Божественній Літургії та перебувати в храмі під час публічних богослужінь. Велика екскомуніка також забороняє приймати чи уділяти Святі Тайни, виконувати в Церкві будь-які уряди, служіння або завдання, здійснювати акти управління. Якщо ж однак така особа вчиняє подібні акти, то всі вони вважаються недійсними. Покараний прирівняний до стану мирянина, котрий є під карою великої ескомуніки з усіма наслідками цієї кари.

Заборона приймати Святі Тайни припиняється, якщо винуватець перебуває в небезпеці смерті, або ж прийняття Тайни з рук покараного потребує особа, яка перебуває в небезпеці смерті.

Що стосується інших осіб, як священиків так і мирян, які співдіятимуть та користатимуть з незаконних і неважних священнодійств Руслана Ваврика, то судді Колегіального трибуналу застерігають, що їхній канонічний статус у Католицькій Церкві є під загрозою з огляду на приєднання до особи, що вчинила злочин.

Вирок Церковного Трибуналу Коломийсько-Чернівецької єпархії УГКЦ засвідчує болючий для Католицької Церкви факт, що через свої особисті необдумані дії та аморальну поведінку Руслан Ваврик поставив себе поза церковною спільнотою УГКЦ.

Дане рішення Церкви є засобом, щоб навернути “заблукану вівцю”, послужити медициною для вигоєння духовних ран, заподіяних злочинами покараному, Церкві, вірним Коломийсько-Чернівецької єпархії та всім постраждалим.