Надія для Азії та світу. Папа Франциск поділився підсумками подорожі

«Це був великий дар Бога, тому дякую Йому за кожну річ, особливо за зустрічі, які я мав нагоду провести», – розпочав Папа Франциск свою катехезу з нагоди загальної аудієнції, що відбулася у середу, 6 грудня 2017 року, в залі Павла VI у Ватикані, підсумовуючи Апостольську подорож до М’янми та Бангладеш, що відбулася з 26 листопада до 2 грудня цього року, наголосивши: «Щире “дякую” хочу сказати бірманському та бенгальському народам, які виявили мені свою міцну віру та велику любов».

Вселенський Архиєрей пригадав, що це вперше Наступник Святого Апостола Петра відвідав М’янму; а самі відвідини відбулись після нещодавнього встановлення дипломатичних стосунків між Святим Престолом та М’янмою. «З цієї нагоди я хотів висловити близькість Христа і Церкви до народу, який вистраждав конфлікти та репресії, а тепер повільно прямує до нового стану свободи та миру». Це народ, в якому глибоко закорінена буддистська релігія, з її етичними та духовними цінностями, і де християни є маленьким стадом та закваскою Божого Царства. І цю місцеву Церкву, що є живою та сильною, «я мав радість утвердити у вірі та єдності під час зустрічі з єпископами та під час двох Євхаристійних богослужінь», – сказав він.

Перша Євхаристійна молитва відбулась у спорткомплексі в центрі Янґону. Того дня євангельський уривок пригадав зібраним про те, що переслідування за віру в Ісуса Христа є звичайним явищем для учнів Ісуса, що дає можливість свідчити про Господа, але також пригадує, що жоден волосок не впаде з голови без Його волі (див. Лк. 21, 12-19). Друга Свята Меса, що була останнім моментом відвідин М’янми, відбулась у катедрі Пресвятої Марії та була присвячена молоді, яка є знаком надії. «В обличчях тих молодих, сповнених радістю, я побачив майбутнє Азії: майбутнє, яке належатиме не тим, хто виробляє зброю, але тим, які засівають братерство. І як знак надії я поблагословив наріжні камені для 16-ох церков, семінарії та нунціатури».

Святіший Отець розповів, що він мав нагоду зустрітись не лише з місцевою католицькою спільнотою, але також з владою М’янми, підтримуючи її старання на користь миру в країні, побажавши, щоб усі без виключення складові частини їхньої нації з пошаною один до одного співпрацювали в цьому процесі. «В цьому дусі, я прагнув зустрітись із представниками різних релігійних спільнот, присутніх у країні, – продовжив Папа, – Особливо, Найвищій Раді буддистських монахів я виявив пошану Церкви за їхню давню духовну традицію та надію на те, що християни та буддисти зможуть разом допомагати людям любити Бога та ближнього, відкидаючи будь-яке насильство та протистояючи злу добром».

Далі Глава Католицької Церкви розповів про відвідини Бангладеш, які розпочались з моменту вшанування мучеників за незалежність та віру. Населення тієї країни, переважно, належить до мусульманського віровизнання, тому відвідини уже третього з черги Папи (після блаженного Павла VI і святого Івана Павла ІІ) є наступним кроком задля пошани та діалогу між християнством та ісламом. «Владі країни я пригадав, – додав Святіший Отець, – що Святий Престол від самих початків підтримував бажання бенгальців бути незалежною нацією, як також на необхідність того, щоб у ній завжди захищалась релігійна свобода. В особливий спосіб, я хотів виявити солідарність з Бангладеш у її стараннях допомагати біженцям рогінджа, що масово прибули на її територію, де густота населення і так є однією й найвищих у світі».

Папа Франциск пригадав також, як під час Служби Божої в історичному парку Дакки, столиці Бангладеш, він висвятив 16 священиків. Цей момент він назвав одним із найрадісніших та найважливіших усієї Апостольської подорожі. Дякувати Богові, як у М’янмі, так і в Бангладеш не бракує, покликань до священства, що є знаком живої християнської спільноти. Єпископ Риму, серед іншого, теж зазначив: «У Дацці ми пережили промовистий момент міжрелігійного та екуменічного діалогу, який дав мені можливість підкреслити відкритість серця як основу культури зустрічі, гармонії та миру».

Вселенський Архиєрей також поділився своїми враженнями від можливості зупинитись у «Домі Матері Терези», де проживала свята, коли перебувала у цьому місті і де сьогодні приймають численних сиріт та інвалідів. Він підкреслив, яке гарне свідчення дають місцеві сестри, що трудяться у цьому домі, молячись та з усмішкою служачи тим потребуючим людям.

А заключним моментом відвідин Бангладеш, як пригадав Глава Католицької Церкви, стала зустріч з бенгальською молоддю, що пройшла в атмосфері свідчення, співу та танців. За словами Папи Франциска, це було свято, яке виявляє радість Євангелія, прийнятого у цій культурі. Під час зустрічі були присутні також юнаки та дівчати інших релігій, що, за його словами, є знаком надії Бангладеш, Азії та усього світу.