«Нам сьогодні потрібно замислитись над тим, чи через наше священство хтось слухає Слово Боже», – Владика Йосиф Мілян

«Марія про яку сьогодні чуємо в Євангелії, не тільки вибрала кращу частку для себе, але вона перебуваючи в частині будинку де збиралися тільки єврейські чоловіки, переступила певну межу задля слухання Слова Божого. Переступила її бо вважала, що це є важливішим», – про це говорив Преосвященний Владика Йосиф Мілян, Єпископ-помічник Київської архиєпархії, 13 вересня 2016 р., під час зустрічі зі священиками у Зарічанах, на Житомирщині, які цими днями проходять там чергові формаційні курси.

Єпископ також розповів священикам про останні події з життя Української Греко-Католицької Церкви, а зокрема про Патріарший Синод, який нещодавно проходив у Львові-Брюховичах, та був присвячений тематиці соціального служіння Церкви.

Проповідуючи Слово Боже Владика зауважив: «В нашому житті часом бувають такі ситуації, в яких чуємося не зовсім певно. Часом не знаючи як правильно поступити, робимо невдалі та необдумані кроки. Сьогоднішнє Євангеліє, несе особливий зміст, який вчить за прикладом Марії розрізняти краще від гіршого, розрізняти добро від зла, розрізняти для того, щоб, вміти робити в житті адекватні кроки, які будуть заслугою для вічного життя і на спільність з Богом вже тут на Землі».

Ведучи далі Владика заохотив священиків дати відповідь на питання: «Чи вміємо ми, – які покликані голосити Боже Слово, проповідувати Його не зважаючи на різні обставини та особи?».

Намагаючись знайти відповідь на це питання Єпископ зазначив: «Ми дуже часто тримаємося традицій, які не несуть головної суті того, що робив Христос, і до чого покликаний кожен священослужитель. Перш за все, ми сьогодні маємо задуматись у глибині власного серця про те, чи наше священство є таким, яким хтось захоплюється і попри все на світі, переступає якусь межу задля слухання Слова Божого».

Завершуючи Архиєрей закликав: «Звернімо увагу на Слова Євангелиста Луки де Марія вибрала кращу частку, яка не відніметься від неї. Нехай ці слова стануть для нас стимулом до молитви, про те, щоб, ми жили та наповнювалися тою Божою часткою, яка ніколи від нас не відніметься».