«Наш народ є спраглий справедливого миру», — владика Богдан Дзюрах у річницю повномасштабної російської війни
«Всі українці по цілому світі сьогодні заглиблені в молитву, у роздумах над тим, що відбувається у нашому житті, заглиблені у журбі про майбутнє нашої Батьківщини, заглиблені у жалобі за загиблими, у молитві перебувають в надії, що Господь не покине свій народ». Такими словами 24 лютого 2024 року, у день другу річниці повномасштабного вторгнення російських окупантів, владика Богдан Дзюрах розпочав свою проповідь у катедральному храмі Покрову Пресвятої Богородиці м. Мюнхен (Німеччина).
«Сьогодні ми думкою линемо на рідні землі, де єднаємося з усією нашою Церквою, яка за закликом Патріарха Святослава перебує у молитовному стоянні за перемогу і визволення, благаючи у неба про мир. Наш народ є спраглий справедливого миру. Ми сьогодні єдині в захисті свого життя, своєї незалежності, гідності та свободи. Ми є єдиними у підтримці одні одних, ми єдині в молитовному єднанні», — сказав єпископ у День молитви і посту за перемогу України і справедливий мир, що напередодні було проголошено Архиєрейським Синодом УГКЦ в Україні. Про це повідомляє пресслужба Апостольського екзархату у Німеччині та Скандинавії.
Спасіння походить лише від Бога
Беручи до уваги текст Євангелія (Мт. 11, 2–15), проповідник провів паралель з історією українського народу. «Бог сам приходить, щоб спасти свій народ», — сказав проповідник, показуючи, що як в ізраїльському народі, так і в історії українського народу, люди пов’язували своє спасіння з особою, яка би мала вирішити проблеми народу. Якщо ж цього не ставалось, то захоплення людиною перетворювалось у хворобливе несприйняття.
«Господь попереджував, щоб не надіятись на синів людських. Людська спільнота потребує організації, потребує проводу, потребує добрих і справедливих законів. Але спасіння походить від Господа. І тільки той народ, який живе Божим законом, може мати обґрунтовану надію на спасіння. Народ, який нехтує Божими законами, навіть, коли він страждає, чи може може він сподіватись на зміну свого становища? Треба зробити всенародний іспит совісті. Кожен має себе спитати як він спричиняється до спасіння. Господь хоче спасти Україну, Він є з нашим народом. Бо Господь запевнив: „Ось я з вами, аж до кінця віку!“ В історії Бог вибирає собі людей і через них діє. Кожен учень Христовий має бути такою людиною через яку приходить спасіння до його народу. Ісус приходить на землю як Спаситель і кличе інших бути співучасниками його спасіння», — мовив архиєрей.
Внесок кожного у майбутню перемогу
Відтак єпископ представив, як своєю участю у Божому задумі кожна людина може спричинитися до спасіння інших.
«Першою особою, яку покликав Господь, є Богородиця. Нікому незнана дівчина стала дорогою, через яку Господь прийшов на світ. Потім були інші, які стали закваскою для переміни світу. Світ відтоді змінюється завдяки Христовим учням. Саме тому сьогодні, коли ми журимося за наш народ, зрозуміймо, що мир прийде не тільки через жертовну службу наших захисників. Ми бачимо працю волонтерів, поміч партнерів. Ми захоплюємося і журимося. Але цього є замало. Кожен у своєму стані має спричинитися до перемоги свого народу», — сказав проповідник.
Байдужість вбиває
Тоді владика Богдан пригадав події Революції Гідності, де він ходив до намету молитви, звершуючи там своє першочергове покликання — молитися за народ, згадавши також те, як Мойсей піднімав руки вгору, взиваючи до Господа, коли його народ боровся.
«Бог дає силу і робить чуда. Два роки триває безперервне чудо — Бог є з нами. Ворог не може нас здолати. Всі його плани руйнуються. Але від українців багато теж залежить. Байдужість може вбити воїна на фронті, може вбити невинну людину. Ми не можемо втекти від тієї дійсності. Кожен має відповідально працювати на подолання тієї війни. Війна є жахіттям, яке спадає на народ і лише великими зусиллями цілого людства її вдається подолати. Від нас очікується великої витривалості та великої жертовної любові», – мовив архиєрей.
Бог врятує Україну руками українців
«Бог врятує Україну руками українців», — ці слова з молитовного намету на Майдані, за словами єпископа, окреслюють шлях перемоги цілого народу. «Ми сьогодні дякуємо за руки наших захисників, які на фронті зупиняють ту орду, щоб не допустити вбивства і пролиття крові на всій українській землі. Бо такі є плани агресора. Молімося сьогодні за них і дякуймо Богові, бо вони є Його руками, які сьогодні захищають і спасають Україну. Але також є руки наших волонтерів, медиків, капеланів, людей доброї волі в Україні і по цілому світі, які теж продовжують підтримувати і допомагати Україні. За них сьогодні ми теж дякуємо Богові», — наголосив проповідник.
На завершення свого слова владика Богдан закликав усіх присутніх до молитви і неустанної участі у цій боротьбі з ворогом. «Молімося, щоб наші руки не опускалися. Хто вірить в Бога, навіть перед лицем смерті, не втрачатиме надії. Зло буде переможене, але через жертву, через працю, через витривалість українців. Іншого шляху немає. Це шлях хресної дороги, яка провадить до Воскресіння. Ідімо до наших друзів, просімо їх не забувати про наш біль, який не є тільки нашим болем, але викликом для цілої світової спільноти, щоб вони не призвичаїлись до війни. Щоб той шок війни у їхній країні не захопив їх, ми мусимо сьогодні стукати до сердець і сумлінь європейців. Якщо пророк задрімає то не виконає свого покликання. Отож, не опускаймо руки, творімо добро і найголовніше — підносімо надалі наші руки у молитві у повній довірі молитви до Отця Небесного», — закликав архиєрей.
Після Літургії духовенство і вірні помолилися Панахиду за усіма, хто загинув від російських окупантів в Україні.
У цей же день, 24 лютого, на центральній площі Мюнхена відбулася екуменічна молитва за мир в Україні. Після молитви апостольський екзарх для українців візантійського обряду у Німеччині та Скандинавії владика Богдан пригадав події вторгнення окупантів і висловив слова вдячнусті усім, а особливо народу Німеччини, за співчуття, солідарність і підтримку.
Також владика Богдан закликав учасників мітингу до подальшої пильності та витривалості у молитві й добрих справах в часі боротьби з ворогом і надії у перемогу та довгоочікуваний мир.
About The Author
