Настоятель домініканців в Україні: потребуємо надії, яку приносить Воскреслий
«Це свято ще раз нагадує нам усім, що любов і життя завжди сильніші від сил зла та ненависті», – наголошує у великодньому інтерв’ю для Радіо Ватикану – Vatican News о. Ярослав Кравєц, Вікарій Ордену Проповідників в Україні. Священник зауважує, що це вже третій Великдень, який римо-католики в Україні святкують в умовах повномасштабної війни.
Настоятель домініканців в Україні згадує про те, що початок російської повномасштабної агресії в 2022 році припав на початок Великого Посту, а кілька місяців перед цим римо-католицькі єпископи церкви проголосили в Україні відзначення Року Святого Хреста. «І це було дуже пророче, як на мене, рішення, – говорить він, – бо виявилося, що український народ конкретно і реально стає під Христовим хрестом, що є також хрестом всіх наших людських страждань, смерті, розлучених родин, зруйнованих міст, сіл, наших домівок. І сьогодні, після більш ніж двох років війни, ми втретє святкуємо Великдень, день Христового Воскресіння, день Його перемоги над смертю і гріхом. Це свято ще раз нагадує нам усім, що любов і життя завжди сильніші від сил зла та ненависті».
Отець Ярослав також вбачає певний символізм у тому, що католики в Україні, так й християни інших конфесії, відзначають Пасху за різними календарями, коли радість Воскресіння перетинається із переживанням покутних практик Чотиридесятниці. «Хоча віднедавна деякі свята, зокрема Різдво, християни східної і західної традицій в Україні святкують в один день, дата святкування Великодня все ще відрізняється. Тому, коли сьогодні в наших римо-католицьких громадах лунає радісне «Алілуя!», – зауважує він, – наші сестри й брати східної традиції, здебільшого, переживають час посту. Звичайно, мені б дуже хотілося, щоб ми всі разом святкували Пасху одночасно. Але я також подумав, що перш ніж це станеться, варто зазначити, що нинішня ситуація, оте розділення дат святкування найбільшого свята нашої віри, є символом того, що зараз відбувається в Україні. Для мене це є символом трагічного становища багатьох мільйонів людей, де радісні моменти нашого життя змішані зі стражданням, болем, самотністю».
Душпастир визнає, що кожне наступне свято, прожите під час війни, є складнішим, адже люди дедалі більше втомлюються й не здатні зараз переживати радість, коли відчувають невпевненість у завтрашньому дні, в тому, що чекає на них у майбутньому, коли переживають за своїх рідних і близьких. «Звичайно, багато хто з нас також переживає період певного розчарування. Якщо перші місяці війни, а навіть перший рік, були сповнені ентузіазму й надії, то сьогодні ми все частіше відчуваємо невпевненість, іноді злість чи розчарування щодо ситуації в Україні, та й ситуації в світі, щодо конкретних людей і їхньої поведінки. Іноді розчаровуємося також і в собі, тим, якими ми є тепер, якими стали. Саме тому Пасхальне послання є таким важливим: ми дуже потребуємо нової надії, яку приносить Воскреслий Христос», – підкреслює о. Ярослав Кравєц.
About The Author
