«Навчитись прощатися». Документ про зречення єпископів з огляду на граничний вік

У четвер, 15 лютого 2018 р., був опублікований Апостольський Лист Motu Proprio Папи Франциска “Навчитись прощатися”, яким вніс певні зміни до дотеперішніх норм щодо зречення з огляду на вік з деяких урядів, що випливають з папського призначення.

В одній із своїх проповідей у «Домі Святої Марти», виголошеній 30 травня 2017 р., Святіший Отець наголосив на необхідності «навчитись прощатися», адже «закінчення церковного уряду повинно вважатись інтегральною частиною даного служіння, оскільки вимагає нової форми готовності». Це внутрішнє наставлення готовності є необхідним як тоді, коли з огляду на вік особа приготовляється залишити свій уряд, так і тоді, коли її просять продовжити служіння ще на певний час, хоча й вона вже досягла 75-ти років.

На переконання Глави Католицької Церкви, той, хто приготовляється до зречення з уряду, повинен, спершу, належно приготуватись перед Господом, скинувши із себе усі бажання влади та переконаність у своїй незамінності. «Це допоможе у мирі та з довір’ям пережити той момент, який, в іншому випадку, може бути болючим та конфліктним», – наголосив Вселенський Архиєрей, додавши, що, водночас, той, хто приймає у правді цю необхідність попрощатися, повинен у молитві розпізнати, як переживати цей етап свого життя, який він розпочинає, випрацьовуючи новий життєвий проект, позначений поміркованістю, покорою, молитвою заступництва, часом, присвяченим читанню та готовністю до простих душпастирських служінь.

Проте, якщо когось винятково попросять продовжити служіння на якийсь довший час, то це вимагає великодушно облишити власний новий життєвий проект на найближче майбутнє. Однак, ця ситуація не повинна вважатись якимось привілеєм, особистим тріумфом, милістю за дружбу або близькість чи вдячністю за добре виконання служіння. Кожне можливе продовження слід вважати зробленим лишень з огляду на добро церковної спільноти. Це папське рішення не є автоматичним актом, але актом управління; а тому воно вимагає чесноти розсудливості, яка завдяки належному розпізнаванню допоможе прийняти правильне рішення.

Папа Франциск процитував лише деякі з причин, які можуть вплинути на рішення продовження уряду: «важливість належно довершити якийсь дуже корисний для Церкви проект; необхідність забезпечити тривалість важливим справам; деякі труднощі, пов’язані із складом Дикастерії в перехідний період; важливість внеску, який дана особа може зробити у впровадження нещодавно виданих Святим Престолом директив чи у прийняття нових орієнтирів Учительського Уряду Церкви».

До приписів щодо зречення дієцезіяльних Єпископів чи носіїв урядів папського призначення, передбачених у Рескрипті від 3 листопада 2014 р., даному Державному Секретарю Кардиналові Пієтро Паролінові, Святіший Отець, беручи до уваги старання та цінний досвід осіб, який згадані особи здобули за роки відповідального служіння у місцевих Церквах, в Римській Курії чи Папських Представництвах, забажав додати деякі канонічні уточнення та дещо модифікувати приписи, які стосуються часу й способу подання зречення у зв’язку з віком.

Отож, цим Motu Proprio Папа Франциск доповнює артикул 2-ий та 3-ій «Rescriptum ex audientia» від 3 листопада 2014 р., зазначаючи, що при досягненні 75-ти років життя, дієцезіальних і єпархіальних Єпископів та тих, які до них прирівняні, як також Єпископів-коад’юторів та Єпископів-помічників чи титулярних Єпископів із спеціальними душпастирськими завданнями, заохочується представити Святішому Отцеві зречення зі свого уряду. Це саме стосується Голів Дикастерій Римської Курії, що не є кардиналами, вищих прелатів Римської Курії, а теж Єпископів, які з доручення Апостольської Столиці здійснюють якесь інше служіння, та папських представників, які, однак, не втрачають автоматично (ipso facto) свій уряд. Зречення, для того щоб набрало чинності, повинно бути прийнятим Святішим Отцем, який, зваживши конкретні обставини, прийме рішення.

Доки Глава Католицької Церкви не прийме зречення, уряд слід вважати продовженим аж до того моменту, коли зацікавленому не буде повідомлено про те, що його зречення прийнято або його уряд продовжено на визначений чи невизначений час. Таким чином дане Motu Proprio модифікує кан. 189 §3 ККП та 970 §1 ККСЦ, де сказано, що якщо зречення не прийняте впродовж 3-ох місяців, то воно втрачає силу.

Апостольський Лист Motu Proprio Папи Франциска “Навчитись прощатися” стає чинним з моменту його публікації в щоденному виданні Апостольського Престолу «L’Osservatore Romano».