Не даймо терористам затруїти нас ненавистю

Цей тиждень розпочався жалобною датою – 28 липня виповнилася 100-та річниця початку І Світової війни. Війни, яка почалася терористичним актом в боснійському Сараєві – вбивством спадкоємця престолу Габсбургів та чисельних середньоєвропейських корон, в тому числі і галицько-волинської Франца-Фердинадна та його вагітної дружини. Як і тепер, так і тоді Росія виступила на захист міжнародного тероризму. Тоді її союзниками були Франція та Великобританія з своїми колоніями та сателітами.

Небачена війна, яка коштувала світові мільйони життів, геноциду вірмен. Війна, яка відкрила дорогу страхітливим диктатурам більшовизму, фашизму, націонал-соціалізму. Війна, яка стала початком небаченого досі в історії кровопролиття.

І зараз світ у багато в чому схожій ситуації. Тероризм, здається, заполонив мало не цілу планету. І, як ніколи до тепер, він приміряє на себе шати релігії. Так до тепер він зодягався в шати ісламу, тепер приміряє шати московського православ’я на сході України. Якщо свого часу Самуель Гантінґтон писав про кривавий пояс ісламу, то сьогодні вже можна почати писати про кривавий пояс Росії – Чечня, Дагестан, Осетія, Грузія, Україна, Молдова, Азербайджан.

І якщо колись терористи своїми мішенями обирали окремих осіб, то тепер тероризм обирає своїми жертвами цілі народи, уже навіть не приховуючи своєї геноцидності. Так в Святій Землі сунітський ХАМАС зовсім не приховує, що його ціллю є знищення єврейського народу, не приховує цього ні шиїтська ліванська Хезболла. Одні і другі вважають Адольфа Гітлера своїм кумиром. Новоявлена спадкоємиця зловісної Аль-Каїди – так звана ісламська держава Іраку і Леванту розпочала справжнісінький геноцид християн Іраку. Ісламські бойовики в Сирії ось уже роками провадять геноцид християн цієї країни. Не менш геноцидними є російські православні терористи, які неодноразово заявляли, що їхньою ціллю є не більше, не менше, а визволення України від українців – тобто, геноцид українського народу.

Тероризм нашого часу об’єднав у собі псевдорелігійний фанатизм і прагнення винищити цілі народи або релігійні групи. І сьогодні й Україна опинилася на передовій боротьби з цим світовим злом. Не тільки схід України став ареною терористичних дій московитської держави, яка прикривається знаменом православ’я. Минулого тижня і Львів, і Кременчук стали жертвами тероризму. Так, саме цілі міста, бо, цілячись в міського голову, терористи ціляли в саме місто, яке цього голову обрало.

Терористи полюбляють такі жахливі символізми, бо їхньою ціллю є не тільки знищити, застрашити, але й принизити, викликати образу. Московитські православні терористи, викрадаючи священиків інших конфесій, мордуючи їх і вбиваючи, роблять саме це. Московитська держава-терорист, викрадаючи українську льотчицю та принижуючи її незаконним утриманням в тюрмі, й фарсом під назвою суд, розраховує саме на таке. Рівно ж такими є й брати московитського православного тероризму – терористи ісламські. Так минулого тижня ісламські терористи в Іраку не тільки нищили древні християнські храми і монастирі, але й знищили могили біблійних пророків Йони і Даниїла, поціливши і в християн, і в юдеїв.

Наслідком дій терористів є переважно не страх, а ненависть. Ненависть за знищені невинні життя людей, за осквернені релігійні святині. Ненависть за вбитих політичних і духовних провідників народу.

Сьогодні ми, українські християни, маємо місію не тільки оборонити свою країну, але й не допустити, щоб тероризм – цей виплодок пекла затруїв наше життя ненавистю. Боронімося, але без ненависті!

о.Орест-Дмитро Вільчинський