Не рвіть УКУ й віру на шматки!
Звертаюсь до всіх тих неосвічених активістів, які, прикриваючись зручними «родзинками» уривків із Біблії, захищають гомосексуальні схильності і глибоко грішні гомосексуальні акти, проклинаючи інших та обзиваючи глибоко образливими словами, наприклад, «Талібанами» або «бузувірами».
Вам легко посилатися тільки на першу частину Євангелія від Івана 8:11 («Не засуджую й Я тебе…»), а нехтуючи останньою частиною повчання Христа до жінки, спійманої на перелюбі («…Іди собі, але більш не гріши!»). Ви не можете навести навіть одного переконливого аргументу на підтримку гомосексуалізму — тобто насильства над людською природою. І тому покладаєтеся на емоції і силу, намагаючись перекричати тих, хто відстоює правду. Віддаєте перевагу насильно накидатися з гіперемоційними ідеологічними гаслами і саунд-байтами, відмовляючись від поміркованих дискусії, намагаючись залучити засоби масової інформації для просування та пропаганди Ваших особистих суб’єктивних думок.
Ви втратили здатність відрізняти добро від зла і чесноти від пороків, і підтримуєте популярні політичні гасла, щоб одержати владу над іншими і засуджувати їх. Ви не можете запропонувати жодного позитивного внеску, тому сієте розбрат та смуту. У Вас відсутнє розуміння свободи, за винятком вседозволеності.
Гомосексуалісти потребують любові і зцілення, а не підтримки та здійснення гріха. А це найвища і найприкріша іронія: Ваша ненависть до гомосексуалістів зраджено тим, що Ви їх прирікаєте на життя, що є в підсумку смертельним — фізично, морально, духовно смертельним. Ви є тими, що намагаються зруйнувати не тільки Український католицький університет, а й саму віру. Використовуючи тактики подібні до більшовицьких, Ви називаєте себе «прогресистами» або «лібералами», але насправді перебуваєте в меншості (ніби голосування якось може визначити «правду»!?), сповнені гніву і ненависті, й абсолютно нетерпимі до тих, хто слідує вченню Церкви.
Як вам не соромно! Схаменіться! Не рвіть УКУ й віру на шматки, бо Ви із серця рвете жили, кайдани знов вдягаєте на всіх, починаючи із себе. Не дайте емоціям затьмарити Ваш розум. Той хаос, та ненависть і та антиприрода, які Ви підтримуєте й пропагуєте, тільки руйнує. Перемагає розум, а не гріх і кулак. Будьте гідними студентами і викладачами, а не немислимим бидлом і козлами.
Д-р Олександр Січ – професор фізики Францисканського університету Стюбенвілю (Огайо, США), де він викладає курси фізики, інженерії, історії Давньої Греції та Риму, а також філософію природи. Олександр Січ має докторський ступінь у галузі ядерної енергетики при Массачуссетському технологічному інституті, магістр із радянських студій при Гарвардському університеті, магістром філософії при Коледжі та Семінарії святих апостолів, бакалавр наук у галузі ядерної енергетики й фізики при Політехнічному інституті Ренсселера. Д-р Січ – викладацько-дослідницький стипендіат Фулбрайта 2014–2015 р. в Українському католицькому університеті (Львів), де викладає філософію природи в арістотелівсько-томістській традиції. Також працює над книгою критики інтелектуального дизайну з погляду філософії природи.
About The Author
