Незнана Мати Тереза: факти із розповіді сучасника

Мати Тереза була дійсно строгою та вимогливою, однак вона робила все із любов’ю. Вона розуміла людські слабкості і співчувала. Сестри не боялись визнати свої помилки, бо сестра була люблячою і здатною зрозуміти.

О. Браян Колодійчук у студії Радіо Марія розповів про свій досвід знайомства з Матір’ю Терезою, процес її канонізації, а також книгу листів, яка щойно вийшла у перекладі українською “Мати Тереза, будь моїм світлом”.

Сестра о. Браяна приєдналась до ордену Милосердя, до якого належала Мати Тереза. І разом з батьками чоловік приїхав до сестри у Рим, де познайомився з Мати Терезою. Це був час, коли Мати Тереза закладала основи спільноти Братів Милосердя. І от на урочистій Літургії було покладено основу цього згромадження – Мати Тереза прикріплювала маленькі хрестики на одяг братів. Коли Браян підійшов, щоб попрощатись з Матір ‘ю Терезою, вона сказала, що хоче прикріпити хрестика також і йому. Чоловік був ошелешений, однак за декілька місяців повернувся – і хрестик від Матері Терези опинився біля його серця.

Я сприймав Матір Терезу у двох іпостасях. Вона була дуже спостережливою, як справжня мати. З іншого боку, я спостерігав, як Мати Тереза робила прості буденні речі.

Якщо ти не знав, як виглядає Мати Тереза, то, заходячи в церкву, одразу ж міг би впізнати по тому, з якою посвятою вона брала освячену воду, щоби зробити знак хреста, з якою посвятою приймала Євхаристію.

Мати Тереза не боялась робити звичайні речі: ми приїхали – і сестра самотужки принесла нам каву, щоби пригостити, хоча могла би попросити про це інших сестер.

Для Мати Терези, за словами отця Браяна, було великим випробуванням, що увага преси була сконцентрована на ній. Вона навіть домовилась з Ісусом, що кожна світлина з нею – це ще одна душа, визволен із чистилища.

Однак згодом сестра пообіцяла Богу ні в чому Йому не відмовляти – і почала приймати таку увагу суспільства як потрібний для своєї місії інструмент. Вона покладалась на щоденну молитву, особливо Євхаристію. Я не змогла би цього зробити, якби щодня не приймала Ісуса в Євхаристії – казала Мати Тереза.

Мати жила теперішнім. Одного разу вона потішала сестру, яка бідкалась: як я ціле життя буду жити в цьому ордені. Не думай про ціле своє життя, живи сьогодні. Так і жила сестра, приймаючи Божу волю на кожен день. І кожного дня – героїчною вірою.

Мати Тереза не хотіла, щоби листи були опубліковані. Але дяка Богу, що вони збереглись. Коли ми почали збирати документи, потрібні для канонізації, то зрозуміли, що ці листи побачать світ рано чи пізно. Мати Тереза не хотіла привертати до себеувагу . Ці листи написані у вигляді діалогу Святої з Ісусом. Мати Тереза не хотіла публічності, пояснюючи це тим, що якщо люди дізнаються про особливі стосунки з Ісусом, то почнуть дивитися на неї, а не Ісуса.

На автобіографічні запитання Мати не хотіла відповідати, бо казала: не я є важливою, важлива моя робота для Бога. Навіть найближчі сестри не знали про досвід спілкування матері Терези з Ісусом.

Отець Браян розповідає про чуда, здійснені за заступництвом Святої.

Є дуже багато благодатей, про які повідомляли люди. Але дуже важко знайти такі випадки, щоб підтвердити чудо.

Один з випадків: у жінки з Індії була виразка, вона помирала. Пухлина на животі була дуже великою та помітною. Ця жінка була індуїсткою. У першу річницю смерті Матері Терези 1988 року, настоятелька сестер Милосердя, взяла медальйон і помолилася: Мати Тереза, сьогодні твій день. Ти любиш бідних, зроби щось для цієї жінки.

Прокинувшись вночі, жінка побачила, що її живіт – абсолютно нормальних розмірів, а вже вранці змогла рухатись, що до того було майже неможливо.

Наприкінці життя мати Тереза була дуже слабкою. Незважаючи на це, в неї був дуже сильний вогонь всередині. 5 вересня вранці у той день, коли померла, Мати Тереза сказала одній із сестер: ще так багато ще треба зробити!

Підготувала Тетяна Трачук