Нова зоря святості на Американському континенті: блаженний Оскар Арнульфо Ромеро

Нова ясна зоря на небозводі святості Америки засяяла у суботу, 23 травня 2015 року. Того дня кардинал Анджело Амато, Префект Конгрегації у справах святих, представляючи Святішого Отця Франциска, під час урочистого Євхаристійного богослуження в Сан-Сальвадорі, столиці Сальвадору, проголосив блаженним Католицької Церкви Слугу Божого Оскара Арнульфо Ромеро, Архиєпископа Сан-Сальвадору, вбитого з ненависті до віри. Це був пастир, який виконував своє служіння згідно з напрямними Другого Ватиканського Собору та великих асамблей латиноамериканського єпископату, а його приклад викликав надзвичайне пошанування в усій Католицькій Церкві. Відгомін мученицької смерті та його свідчення заторкнули багатьох християн, приналежних до інших конфесій та громадянське суспільство. У беатифікаційних урочистостях взяли участь 300 тисяч вірних, між якими – 9 Президентів Латиноамериканських країн.

Арнульфо Ромеро народився 15 серпня 1917 року в Сідад-Барріос в Сальвадорі, країні в Центральній Америці. Богословську освіту здобував у Римі, де 1942 року отримав свячення та повернувся на батьківщину, де звершував парафіяльне служіння. У 1974 році його призначено єпископом Сантьяґо-де-Марія, найбіднішої дієцезії в країні, що стало нагодою зблизька пізнати зубожіння народу та несправедливість, якої він зазнає. Через три роки його призначено архиєпископом столиці Сан-Сальвадору, в той час, коли в країні були у розпалі соціальні та політичні репресії.

Спочатку влада спокійно сприйняла це призначення. Вони бачили в новому архиєпископові мужа культури і пастиря, далекого від життя країни, не заангажованого у соціальне питання. Тим часом, кілька днів після цього призначення, сталося жахливе вбивство одного з його найвірніших священиків – єзуїта Рутіліо Ґранде, великого душпастиря бідних. Архиєпископ Ромеро провів цілу ніч біля його тіла. Пізніше він заявив, що саме кров цього священика спрямувала його до соціальної справедливості й солідарності з бідними. У своєму першому душпастирському листі він відкрито став на сторону найвідкиненіших.

Кожної неділі народ з нетерпінням очікував проповіді свого пастиря, яку він виголошував в катедрі і яку радіо поширювало по всій країні. Архиєпископ промовляв, чітко вказуючи на необхідність визволення народу, що був змушений переносити насильство й несправедливість. Його голос став голосом тих, які були позбавлені голосу. Вільним голосом, який призивав мир, який, за його словами, означає також можливість вільно промовляти і прилюдно висловлювати свою думку.

Так архиєпископ Ромеро став небезпечним для влади. Доля о. Рутіліо спіткала ще чотирьох священиків, натякаючи і архипастиреві, куди може привести обраний ним шлях. «Іменем Бога та стражденного народу, благаю, молю вас й Божим іменем наказую припинити переслідування проти народу», – взивав він до влади, а також закликав солдатів та гвардійців не виконувати несправедливі накази вбивати.

«Знаємо, що будь-яке зусилля, спрямоване на покращення суспільства, особливо тоді, коли воно переповнене несправедливістю й гріхом, – це зусилля, яке Бог благословляє, підтримує та вимагає», – цими словами архиєпископ Оскар Ромеро завершив проповідь під час Святої Меси, яку він 24 березня 1980 року очолював у каплиці лікарні Божого Провидіння. Через кілька хвилин, увійшовши до каплиці під час освячення, найманий убивця пострілом обірвав його життя…

Блаженний Оскар Арнульфо Ромеро – це пастир, який разом зі своїм народом переносив несправедливість, утиски й визискувані, навчаючи нас, що саме бідні й утиснені повинні позначати шлях Церкви.