Нові святі католицької Церкви – о. Вінченцо Ґроссі та с. Марія від Непорочного Зачаття

Святий Вінченцо Ґроссі народився 9 березня 1845 року. Після Першого Святого Причастя хлопчина вперше висловив своє бажання вступити до семінарії. Але з огляду на домашні обставини, мусів відкласти свій задум та якийсь час працювати у батьківському млині, поєднуючи щоденну працю із заанґажуванням у навчання. У листопаді 1864 року його мрія вступити до семінарії здійснилася, і через п’ять років він отримав пресвітерські свячення.

Виконуючи душпастирське служіння (прослуживши 34 роки парохом в місцевості Вікобеліньяно), о. Вінченцо особливо вболівав над явищем неписьменності та бідності, характерних для ломбардійських містечок наприкінці ХІХ століття. Він приймав наймолодших парафіян у своєму домі, де навчав їх та допомагав сформуватися в усвідомленні великої гідності Божих дітей.

Священик обрав життя в убогості, ділячись всім, що мав, з найбільш потребуючими. Його служіння та духовність були позначені глибокою єдністю з Христом-Священиком та Жертвою за наші гріхи, у світлі чого він був мужем активного апостоляту та глибокої молитви. Серед характерних ознак душпастиря виділялися вірність вченню Церкви та Папі.

Отець Вінченцо часто проповідував у довколишніх селах, щоб викорінювати духовну безпросвітність. У Вікобеліньяно відзначався екуменічним і приязним наставленням до місцевої протестантської спільноти. Глибоко вражений великою матеріальною та моральною нуждою жіночої молоді, священик заснував Згромадження Сестер Ораторіянок під покровительством святого Філіппо Нері, зібравши молодих жінок, готових співпрацювати зі священиками в душпастирській праці.

Отець Вінченцо Ґроссі відійшов до вічності 7 листопада 1917 року у Вікобеліньяно. Коли 1 листопада 1975 року Папа Павло VI проголосив його блаженним, то назвав його прикладом для всіх священиків та парохів.

Іспанська черниця с. Марія від Непорочного Зачаття є, після святого Папи Івана Павла ІІ, другою святою в історії католицької Церкви щодо часу, який пройшов між її беатифікацією та канонізацією. Адже вона була проголошена блаженною Папою Венедиктом ХVІ 18 вересня 2010 року, а через п’ять років буде проголошена святою. Вона є також і сучасницею більшості із наших слухачів, бо відійшла по вічну нагороду до Господа наприкінці минулого сторіччя.

С. Марія від Непорочного Зачаття Сальват Ромеро, хресне ім’я якої Марія Ізабель, народилась 1926 року в столиці Іспанії Мадриді, навчалась в колегії Ірландських Сестер. Під час громадянської війни сім’я переселилась до Португалії, а потім повернулась до Мадриду. Уже в юності відчула сильне бажання посвятитись Богові, щоб служити убогим. 1944 року у Севільї вона вступила до чернечого Згромадження Сестер Товариства Хреста. Беручи до уваги духовні та людські якості, сестрі Марії від Непорочного Зачаття незабаром почали доручати виховні та керівні обов’язки у Згромадженні. Протягом 22 років вона була Головною настоятелькою Сестер Товариства Хреста. Вірна харизмі святої Ангели від Хреста, засновниці Згромадження, с. Марія від Непорочного Зачаття посвятилась найбільш опущеним та потребуючим не тільки в багатьох містах Іспанії, але і в Італії та Аргентині, засновуючи нові осередки, в усьому шукаючи сповнення Божої волі.

Після довгої важкої хвороби та декількох хірургічних втручань с. Марія від Непорочного Зачаття відійшла по вічну нагороду 31 жовтня 1998 року в Севільї.

Слава про її святість поширилась настільки швидко, що вже 2001 року розпочався беатифікаційний процес.

Чудо, завдяки якому с. Марія від Непорочного Зачаття була проголошена блаженною, відбулось 2004 року. Трирічна Ана-Марія Родріґес Касадо, яка народилась із вродженою кардіопатією, зазнала кардіо-респіраторної зупинки і після довгого лікування повернулась додому в безнадійному стані. Сестри Товариства Хреста дали мамі образочок з молитвою за заступництво С. Марії від Непорочного Зачаття. Мама у розпачі погладила головку дитини образочком і дівчинка через декілька хвилин покликала маму і бабусю й почала самостійно ходити.

2010 року Папа Венедикт ХVІ проголосив с. Марію від Непорочного Зачаття блаженною, а під час церемонії беатифікації десятирічна Ана-Марія прийняла Перше святе Причастя.

А друге чудо, необхідне для проголошення святою, сталось із 44-річним іспанцем Хосе Карретеро Дієс, який після майже півгодинної кардіо-респіраторної зупинки зазнав незворотного ушкодження мозку. Лікарі признали клінічну смерть і говорили про донорство органів. Друзі Хосе розпочали ревну молитву до Бога за посередництвом блаженної с. Марії і його повне зціленням признано чудом.