Нунцій: до серйозних тем не слід підходити з випадковими запитаннями
«Йдеться про дуже серйозні теми, до яких не слід підходити з випадковими запитаннями. Треба було би дати Папі можливість висловитися у більш розгорнутий спосіб», – зазначає архиєпископ Вісвальдас Кульбокас, Апостольський Нунцій в Україні, коментуючи для італійського часопису «La Reppublica» нещодавнє інтерв’ю Папи Франциска для швейцарської телерадіокомпанії RSI.
Невідповідне запитання
Архиєпископ Кульбокас висловив своє здивування тим, як можна було використовувати у запитанні припущення про те, чи Україна повинна «підняти білий прапор», чи ні. «Чому відправною точкою є жертва, той, хто зазнає агресії? Що це за запитання?» – коментує він. За його словами, йому важко зрозуміти, чому журналіст використав образ білого прапора. Це можна виправдати тільки в тому випадку, якщо малося на увазі «запрошення до всіх сторін шукати шляхи до миру».
«Очевидно, що серце Папи болить через велику кількість жертв війни в Україні, починаючи від дітей. В цьому сенсі, щоб зупинити війну, Папа першим “піднімає білий прапор” в значенні запрошення всіх до діалогу, бо йому завдає болю безперервне кровопролиття. Більше того, якби журналіст хотів вести виважену розмову, він мав би, в першу чергу, запитати Папу, що, на його думку, має зробити Росія. Вистачить розплющити очі: звідки два роки тому прийшли ракети, танки і солдати?» – підкреслив Апостольський нунцій, додавши, що відповідь на це запитання «емпірична», тут не потрібні «ні філософія, ані богослов’я», а тому правильним запитанням з боку журналіста було би: «Що Папа хотів би сказати Росії?».
Заповідь номер один
«Ну, тоді що б Ви хотіли сказати Росії?» – запитав Апостольського Нунція журналіст від «La Repubblica». Відповідаючи, архиєпископ Кульбокас сказав, що «вона повинна перестати вбивати». «Закон номер один – не вбивай, так думають багато християн і багато мусульман, які живуть в Росії. Натомість, вбивство триває, і сьогодні вночі, і сьогодні вранці. Не вбивати, не посилати солдатів, ракети, безпілотники на українську територію чи погрози – це пункт номер один», – підкреслив він, зауваживши, що Папа, а також і він як, його представник, дбає більше за «духовний, моральний і гуманітарний вимір, аніж за політичний», а тому перше завдання полягає в тому, щоб молитися за всіх. «Коли я молюся, я прошу, щоб Росія припинила вбивати, а Україна знайшла наймудріший спосіб, як впоратися з цією агресією, з цим безмірним болем», – додав Апостольський Нунцій.
Дискусія у формі діалогу
Відповідаючи на запитання журналіста про те, «як у цьому ключі можна трактувати заохочення Папи до переговорів», архиєпископ Вісвалдас зазначив, що гіпотеза про переговори існує в українському суспільстві, вона обговорюється, але супроводжується запитанням: «Що принесе більше жертв?». «Українці знають свою історію, знають, що вже траплялося неодноразово, знають, що ціна підкорення владі такого ґатунку в історії була значно вищою: не лише жертви, а й особисті катування та колективні тортури, як-от Голодомор. І тому виникає питання: що принесе більше жертв – спроба протистояти агресору чи укладення якоїсь угоди? І якщо так, то якої угоди? Це не може бути підпорядкування» – підкреслює Апостольський Нунцій.
А загалом ватиканський дипломат зауважив, що не вважає, що може щось радити українцям. «Коли ми спілкуємося з українцями, ми робимо це у формі діалогу: ми ставимо запитання, ми слухаємо одні одних, розмірковуємо разом. У мене немає рецепту», – пояснює архиєпископ Вісвальдас Кульбокас, погоджуючись із тим, що саме такий підхід може допомогти зберігати відкритість на можливість переговорів. «Звичайно, це заохочення є частиною місії Церкви і Святого Престолу. Іноді цю місію називають “мистецтвом миру через діалог”. Ми підтримуємо відкритість і діалог між народами, це беззаперечно, і Папа хотів наголосити на цьому. Для віруючої людини все людство повинно співіснувати як брати і сестри, а діалог є одним з головних проявів братерства, а також засобом подолання найсерйозніших перешкод», – підсумовує він.
About The Author
